Цей голос звернений до земляків наших – українців Великої України. Голос цей звучав, звучить і буде звучати допоки б’ються наші неспокійні серця. Бо на чужині ми живемо болями і радощами нашої неньки. І хоч ми вже по п’ятдесят років як громадяни США, а наші душі знаходяться там, в Україні. До написання цієї статті наштовхнули прочитані мною і катастрофічно несумісні з 18-літтям незалежності України коментарі окремих осіб, я би сказала антиукраїнців, до статті "Стрес від України" Аскольда Лозинського, що була опублікована в УП.

Під духовним протекторатом Пасторально-місійного відділу УГКЦ і духовним провідництвом о. Василя Поточняка та о. Ігоря Козанкевича відбулася четверта десятиденна піша проща родин трудових емігрантів від Самбора до Зарваниці. 

Вважати, що світ рухається по спіралі, означає бути великим оптимістом. Схоже, світ рухається по колу, а Бог лише встигає за цей час змінити декорації. Саме такі думки спадають на гадку, коли спостерігаєш за геополітичними настроями в Європі напередодні 70-ї річниці початку Другої світової війни. Жахи війни забулися, а покоління, які ці жахи перетерпіли, практично відійшли. Оте рішуче повоєнне „Ніколи більше!” звучить у наш час якось глухо і механістично. А око мимоволі зауважує ознаки тих самих ілюзій, які засліпили Європу у ХХ столітті наприкінці 30-х. Політики знову зайнялись переділом світу – ясна річ, заради "справедливішого світового порядку".

Урочисто і святково відзначили 18-ту річницю Незалежності України у Балтиморі, МД.  Насамперед у Українських Греко-Католицькій та Православній церквах були відправлені Служби Божі і Молебні за єдність та процвітання України. Члени Осередку Балтимор-Вашінгтон  “Нової Української Хвилі” підготували для громади святкову програму.