Третє березня – день народження “Нової української хвилі”

Дорогі наші читачі, дорогі земляки! 3 березня у приміщенні Генерального консульства України в Нью-Йорку відбулася презентація громадської організації “ Нова українська хвиля” та її інтернет-видання.

[Відео дивіться ТУТ]

Міжнародна науково–практична конференція «Українська діаспора – джерело утвердження позитивного образу України у світі» відбулася у Стемфорді 20–21 вересня 2008 року

 
  Головна  
 

КАЛЕНДАР
«    Грудень 2016    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

ОПИТУВАННЯ

АРХІВ
Березень 2017 (1)
Січень 2017 (1)
Грудень 2016 (5)
Жовтень 2015 (2)
Березень 2015 (1)
Жовтень 2014 (3)
   
 
  В Америці : Діти захисніків України про поїздку до США  
 
   
 
 
   
 
Юля Лутчин, 15 років, учениця 11 класу Івано-Франківської школи No 3 «Два тижні свободи, щастя неземного. Це не передати словами. Ми побачили надзвичайно багато. Емоції вирують: ти саме тут, в столиці світу, де так мріяла побувати. Але набільш зворушливими є зустрічі з неймовірно привітними людюми, які приймали нас як рідних, які зустрічають і проваджають із посмішкою. Я `щиро вдячна організації «Нова Українська Хвиля», її голові Мирославі Роздольскій  родині  Олега та Ольги Роздольських які нас прийняли тепло і щиро і  зробили все можливе, щоб мрії таких дітей як я збувалися». Батько Юлі Ігор, демобілізований військовослужбовець 26-ої артелерійської бригади, брав участь у бойових діях в Артемівському напрямку, дислокувались в Горлівці, час перебування в зоні АТО - 1, 1 рік.

 Христина Непеляк, 16 років, учениця 11 класу Івано-Франківської Католицької школи. Разом з мамою, волонтером Вірою Гаврильців, з початку війни активно брала уДіти захисніків України про поїздку до США
часть у багатьох волонтерських проектах та акціях.
«Щиро дякую всім, що дали нам можливість подорожувати і так багато побачити у цій омріяній для багатьох країні. Ми побували у Нью Йорку, Вашингтоні, Філадельфії, Стемфорді, КТ та у малих містечках, таких як Ліндергурст, на Лонг Айленді, Пасейк, Н.Дж., знайомились з культурою, традиціями Америки, побачили як живуть тут люди. Вражена побаченим у музеї «9.11», що на місці будинків-близнюків, дуже цікаво було у музеї Мадам Тюсо, не вірилось, що стоїмо біля Білого дому та Капітолію у Вашингтоні. Незабутня і Філадельфія з її історичними пам’ятками, музеєм мистецтв та багато, багато іншого».Тато Христини – Непеляк Руслан, учасник бойових дій, нещодавно демобілізований військовослужбовець 128 бригади, брав участь у бойових діях у Карлівці, Озерне, та під Донецьком.

Діти захисніків України про поїздку до США Юля Фіцик, 15 років. років, учениця 10 класу Івано-Франківської гімназії No 3. «Я з нетрпінням чекала на цю поїздку. Я лічила дні, години. А дочекавшись переповнена емоціями. Нас всюди приймали дуже тепло. Ми були, як одна дружня родина. Я навіть не відчувала, що я не вдома, не на рідній землі. Вперше  я летіла на літаку,  вперше плила на кораблі, (на феррі добирались зі Статен Айленду до Нью Йорку). А сам Нью-Йорк – це не просто мрія, це – казка. Ми щодня бачили щось нове, ми відкривали для себе новий світ. Я дуже хотіла бачити Статую Свободи і моя мрія здійснилась. А далі був ще й Вашингтон і Філадельфія з такими ж прекрасними людьми, які приймали та супроводжували нас.  Я надзвичайна вдячна «Новій Українській Хвилі» -  Ви відкрили для нас інший незнаний нам світ.. Велике Вам щире спасибі». Батько– Юлі Фіцик Володимир, демобілізований військовослужбовець 128-ої бригади, учасник АТО, в лютому 2015 року отримав поранення руки підчас виходу із Дебальцевого.

 Діти захисніків України про поїздку до США Іванка  Курган, 12 років, учениця 7 класу Старомартинівської школи, Галицького району Івано-Франківської області«Мені докінця не віриться, що я в Америці. Як багато нового я побачила: міста, музеї, нічний Нью Йорк, і відкритий океан і всюди добрих і світлих людей. Смачні сніданки, які готувала для нас пані Оля протягом цілого тижня і дружні розмови за вечерею  - приємний і теплий спомин, що запам’ятається на все життя. Я безмежно вдячна всім всім добрим і щирим людям». Тато Іванки – Курган Іван Степанович, кадровий військовослужбовець, старший прапорщик 80 аеромобільної бригади. Брав участь у миротворчих місіях в Іраку. З квітня 2014 року до сьогоднішнього дня перебуває в зоні АТО.

Діти захисніків України про поїздку до США
Назар Маріяш
. 14 років, учень 9 класу Івано-Франківської школи No 13. «Мені захоплювало подих, коли ми плили на феррі до Статуї Свободи. Ми стояли біля Капітолію і Білого дому.  Я знайшов нових друзів і відчував теплоту сердець дорослих.  Дякую. Це незабутнє». Батько Назара Маріяш Віталій, демобілізований 19 липня 2016 року, учасник бойових дій, військовослужбовець 24-ої механізованої бригади. Перебували в Попасній, в Кримському. Час перебування в зоні АТО - 1 рік і 3 місяці. Назар переживає, що батька знову покличуть на війну.

Діти захисніків України про поїздку до США
Чернишев Максим
– 14 років, учень 9 класу Івано-Франківської школи No12,. Максим розповів, як заробив цього літа свою першу тисячу  гривень, працюючи з батьком, який повернувся з війни на виготовленні надгробних плит і пам’ятників. Робота була тяжка під гарячим сонцем. Тож, - каже,- коли отримав ті гроші зрозумів, як нелегко вони даються і довго не хотів їх витрачати. Батько Чернишев Анатолій, демобілізований військовослужбовець 26-ої артелерійської бригади, брав участь у бойових діях в Артемівському напрямку, дислокувались в Горлівці, час перебування в зоні АТО - 1, 1 рік.

Мартинюк Всеволод, 13 років, учень 8 класу Української гімназії No 1. Відмінник в навчанні, володіє англійською мовою, учасник олімпіад по біології, математики, новітніх наукових технологій, відвідує гуртки із стрільби і плавання. З малих літ прислуговує в церкві під час богослужінь.

«З раннього дитинства я мріяв  побувати в Америці. Дивлячись фільми, я захоплювався містом хмародерів і казкових мостів, що з’єднують острови столиці світу. Гуляючи Мангетином, я не вірив, що моя мрія збулась і я можу споглядати все це наяву. В музеї воскових фігур  я фотографувався з найвідомішими людьми, президентами, що виглядали як справжні.  Можливо, колись зустрічі з такими людьми також стануть реальністю”.

Тато Всеволода – Мартинюк Валерій, демобілізований військовослужбовець 4 добровольчого батальйону оперативного призначення. Перебував у зоні АТО біля року. Під час проходження військової служби значно погіршився стан здоров’я. Батьковишиває чудові ікони і навчив цьому мистецтву сина. "Коли Валерій повернувся додому із зони АТО, то пройшов шлях психологічної реабілітації, вишиваючи ікони бісером. Його син Всеволод, учень Української гімназії №1, вже на той час вишив декілька таких ікон.

Тепер цій сім'ї потрібні кошти - на лікування Валерія, на оплату навчання Всеволода, на догляд за лежачим дідусем. В ці ікони вкладені не тільки дороговартісні матеріали, а й переживання та емоції, частинка історії однієї скромної родини.
 "

 Діти захисніків України про поїздку до США
Порохнавець Олександр – 11 років, 6 клас Івано-Франківської школи #1 Батько – Сашко наймолодший у групі. В одному з музеїв Сашко загубся, але не розгубився. Підійшов до чергового подав # телефону супроводжуючих, сказав, що він тут на екскурсії з групою дітей з України, але відбився  від своїх. Коли вже треба було відлітати додому Сашко засмутився і видав: я би хотів знову загубитись і знайтись, коли літак відлетить. – А якже мама, тато, маленька сестричка, - вони чекають тебе, - кажемо.  -Так,- відповідає малий “винахідник”, але там і уроки скучні і нецікаві чекають.

Порохнавець Іван, демобілізований військовослужбовець 26-ої артелерійської бригади, брав участь у бойових діях в Артемівському напрямку, дислокувались в Горлівці, час передування в зоні АТО - 1, 1 рік.

 

.

 

 

 
 
 
Dear visitor, you went to the site as an unregistered user. We encourage you to register or enter the site under your name.
 
   
 
 
   
   
   
 
 (голосів: 0)
| Переглядів: 204
 [Друк]
 
     
TOП НОВИН

РЕКЛАМА