Третє березня – день народження “Нової української хвилі”

Дорогі наші читачі, дорогі земляки! 3 березня у приміщенні Генерального консульства України в Нью-Йорку відбулася презентація громадської організації “ Нова українська хвиля” та її інтернет-видання.

[Відео дивіться ТУТ]

Міжнародна науково–практична конференція «Українська діаспора – джерело утвердження позитивного образу України у світі» відбулася у Стемфорді 20–21 вересня 2008 року

 
  Головна  
 

КАЛЕНДАР
«    Травень 2013    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

ОПИТУВАННЯ

АРХІВ
Березень 2017 (1)
Січень 2017 (1)
Грудень 2016 (5)
Жовтень 2015 (2)
Березень 2015 (1)
Жовтень 2014 (3)
   
 
  В Америці : Пасхальне вітання  
 
   
 
 
   
 
Пасхальне вітання


В
ітаємо  своїх братів і сестер в Україні і по всіх землях зі світлим празником Пасхи!


Пізнавши всю глибину страждань і смерті  - Христос Воскрес!


Нехай же ця перемога Бога над усім, що тримає нас у неволі


перетворить життя кожного  українця, щоб і ми,

долаючи  наші страхи і сумніви, слідом за Христом,

несли розколотому українському світу нову єдність,

істинну радість і перемогу добра над злом.


Христос Воскрес! Воїстину Воскрес! Воскресне Україна!


Мирослава Роздольська,

Голова Всеамериканського Громадського

 Об’єднання «Нова  Українська Хвиля»

 


 

                                 


 
   
 
 Читати далі...
 
     
   
 
  В Америці : Українські Дні у Конгресі США  
 
   
 
 
   
 

Кожного року члени  “Нової Української Хвилі” беруть активну участь у заходах, що проходять у Вашингтоні під час Днів України у Конгресі США. Цього разу вісім наших представників від Балтимор-Вашингтонського, Пасейкського, Пітсбургського осередків та представництва у Каліфорнії подали наші пропозиції, взяли участь у дискусіях.

Українські Дні у Конгресі США
Від 1997 р. щорічно, у квітні, з ініціативи Української національної інформаційної служби (УНІС) – Вашингтонського бюро Українського конгресового комітету Америки (УККА) - проводяться Дні України в Конгресі США, коли представники української громади зустрічаються із конгресменами та сенаторами, які увійшли до Групи підтримки України (Ukrainian Congressional Caucus), що включає 40 сенаторів та конгресменів. Цього року День України відбувся 17 квітня. Він «набув особливого значення у зв’язку з відкатом України від демократії та надзвичайною важливістю підписання угоди про асоціацію із Європейським Союзом», - наголошувалося у прес-релізі УКК до цього заходу.

Члени української делегації з штатів: Нью-Йорку, Нью-Джерсі, Пенсильванії, Огайо та Каліфорнії - ходили на заздалегідь призначені зустрічі безпосередньо з радниками сенаторів і конгресменів, які спеціалізуються або у царині міжнародного права та захисту прав людини, або у сфері енергетики, із особливою спеціалізацією у пострадянських справах і процесах. «Стара» та «нова» еміграція, різні генерації американців українського походження, зокрема і члени «Нової хвилі» з зазначених штатів, об’єдналися на зустрічах із радниками американських законодавців, щоби обмінятись інформацією щодо ситуації в Україні із метою досягнення глибшого взаєморозуміння і вироблення більш реалістичних відносин між США та Україною.

У Днях України взяв також участь Володимир Вятрович, професор Києво-Могилянської Академії, колишній директор Архіву Служби безпеки України за президента Ющенка. Професор виступив на брифінгу, в якому брав участь також Майкл Скенлан, науковий працівник з проблем Європи та Росії у Центрі Пеарсон з зовнішньої політики США. В’ятрович, зокрема, наголосив, що політичний режим нинішньої Росії становить небезпеку не тільки щодо України та інших держав колишнього СРСР, але й демократичному світові, включно з США, тому доречно повернутися до політики стримування Росії, що проводилася за часів Холодної війни. Разом з тим, українським борцям за права людини нагально потрібна моральна підтримка, сказав професор В’ятрович.

Професор В’ятрович, який проводить надзвичайну роботу із збирання, обробки та наукового дослідження архівних матеріалів щодо національно-визвольної боротьби української нації та репресій проти українців та інших народів у СРСР, був також запрошений презентувати свої наукові праці та цифровий архів у Бібліотеці Конгресу США.

Під час зустрічей представників української громади з радниками сенаторів і конгресменів переважна більшість радників вразили досить глибокою обізнаністю у подіях в Україні. Зокрема, всі висловили стурбованість з приводу політичних в’язнів, «вибіркового правосуддя» та спроб контролю над ЗМІ, зокрема репресіями проти незалежних журналістів. Так само стурбовані радники (та їхні начальники, сенатори і конгресмени) спробами влади Януковича наблизитися до російської зони впливу і, отже, відійти від європейської орієнтації України. Зростаюче нахабство і непередбачуваність Росії все більше звертає на себе увагу американських законодавців, змушуючи їх пильніше придивлятися до України, як і до інших пострадянських держав. Під час зустрічей навіть один з радників сказав нам, що підкомітет із справ Європи-Євразії Комітету з міжнародних справ Сенату перейменовано на Комітет Євразії із новозростаючих загроз (Subcommittee on Eurasia Emerging Threats).

У свою чергу, члени української громади висловили радникам свою стурбованість, що Захід (ЕС та США) недостатньо виражає підтримку європейському курсові України, а це здається надмірним зближенням із Росією, і Росія з цього браку уваги користає. Нинішній путінський режим застосовує більш гнучкі засоби впливу, які ретельно маскуються під демократію. Зокрема, зазначали члени громади, зменшення фінансової підтримки українських НКО від США відкриває шлях Росії до збільшення фінансування українського громадянського суспільства, а це веде до створення псевдодемократичних організацій під егідою «Русского міра». Що менше коштів поступає від Заходу, то більше – зі Сходу, наголошували представники української громади. При цьому наголошувалося, що потрібен суворіший контроль над розподіленням і витратою відпущених коштів. Українська громада США пропонує у цьому зв’язку більше спиратися на неї, залучати її членів до співпраці між США та Україною, бо суто американські організації та навіть деякі фірми, які здійснюють таку співпрацю, не маючи представників українського походження, не завжди здатні розібратися у місцевих особливостях і часто-густо потрапляють у тенета корупційних схем, а гроші американських платників податків опиняються на рахунках можновладців, не зацікавлених у європейському, демократичному шляху України. 

Зокрема, було висловлено стурбованість, що скоротилося фінансування програм, за якими молоді фахівці різних спеціальностей з України відвідували США і знайомилися із американським досвідом у своїх галузях. Проблема відвідування США та участі у наукових конференціях, громадських заходах тощо обговорювалася також з огляду необхідності спрощення візового режиму, скорочення відмов українцям у в’їзних візах. Візові проблеми обговорювалися, зокрема, з Еллен Янг, виконавчим асистентом конгресмена Майкла Дойла (дем., Пенсильванія).

Члени української делегації наголосили у тому звязку, що молода генерація українців виявляє неабияку зацікавленість перебігом політичних процесів у США і готовність наслідувати те, що у політиці США та країн ЄС може бути корисним у побудові демократичної та стабільної Української держави. «Я зустрічався із молоддю в Одесі, і молоді люди засипали мене запитаннями щодо організації роботи членів Конгресу та виборів», - поділився власним досвідом Андрій Добрянський з Нью-Йорку, який їздив наглядачем на останні президентські вибори в Україну у лютому 2010.

Чи не на кожній зустрічі з радниками американських законодавців обговорювалися масивні порушення прав людини в Україні, зокрема неправосудне ув’язнення Юлії Тимошенко та інших політв’язнів. Радники обіцяли приділяти більше уваги захисту прав людини в Україні, а також демократії. Зокрема, йшлося про нагальну необхідність збільшення кількості міжнародних наглядачів під час виборів до Верховної Ради та президента. Також обговорювалася можливість обміну делегаціями законодавців. 

Радники, із свого боку, висловлювали стурбованість високим відсотком кібер-піратства і порушення авторських прав в Україні, а також контрабандою людей. У цьому плані наголошувалося на співпраці між жіночими організаціями України та США. Зокрема, ці проблеми обговорювалися з Лаурен Шапіро, асистентом з юридичних питань члена Конгресу Керолайн Малоні (дем., Нью-Йорк).

Також українські представники підкреслювали на зустрічах із радниками важливість визнання Голодомору геноцидом та відзначення 80-ліття цього злочину проти людськості. Трагедія Голодомору саме як геноциду української нації повинна увійти до шкільних програм наряду із Голокостом.

Члени української делегації запрошували радників та через них – сенаторів і конгресменів – відвідати найбільші фестивалі української культури в США, зокрема щорічні фестивалі на Союзівці та у Нью-Джерсі.

Після насиченого зустрічами дня на честь української громади було влаштоване прийняття в посольстві України в США. Заступник посла Ярослав Прісюк порадував приємною звісткою: він заступатиме посла України у США на сьогоднішній імпрезі, тому що посол Олександр Моцик того вечора перебував на острові Уоллопс у штаті Вірджінія, де брав участь у презентації космічної ракети-носія «Антарес», яка достачатиме вантажі на Міжнародну космічну станцію, - спільного виробництва США та України (запуск відбувся 21 квітня).

На прийнятті в посольстві було відзначено Почесною нагородою «Приятеля Української Інформаційної Служби УКК» Ореста Дейчаківського, Політичного радника Комісії США з питань безпеки та співробітництва в Європі (Гельсінкської комісії), багаторічного захисника української нації та прав людини, єдиного представника української громади у Конгресі. Учасники почастувалися чудовими українськими варениками та іншими стравами, переглянули документальний фільм про Україну і насолодилися грою ансамблю «Гердан» у складі Соломії Горохівської (скрипка) та Андрія Підківки, який грав по черзі на шести гуцульських музичних інструментах.

Соломія приїхала до Штатів з Тернополя, Андрій – зі Львова, а зустрілися вони в Балтіморі, де Андрій грав у симфонічному оркестрі. Пара заснувала гурт «Гердан» з гри на народних українських інструментах і скрипки.

У концерті виступала також чудова молода танцюристка Марія Кавацюк. Народжену в Києві з вродженим білокрів’ям внаслідок Чорнобильської катастрофи, шестимісячною привезли її батьки за допомогою Фонда Чорнобиля на лікування – і сім’я залишилася в Штатах. Її батько був ліквідатором після аварії, за що нагороджений орденом Червоної Зірки, - розповіла Марія. Зараз вона танцює в гурті Університету Дюка. Часто відвідує Україну. 

Наступного дня, 18 квітня, українська делегація брала участь у зустрічах із радниками сенаторів та конгресменів разом із Коаліцією вихідців із Східної та Центральної Європи, яка об’єднує 18 організацій, створених вихідцями із народів колишнього СРСР, зокрема громади білоруську, грузинську, вірменську, балтійських країн тощо. Члени делегації ходили на зустрічі вже у ширшому складі, із представниками, зокрема, білоруської громади (Алісія Кіпель) та балтійських держав (Карл Алтау, Аста Баніоніс). На порядку денному були питання розширення НАТО, протидії розширенню російської активності у Східній Європі та, знову ж таки, відхід від демократії і захисту прав людини, у тому числі в самій Росії. Зокрема, радники висловлювали намір підтримувати права людини у цій частині земної кулі.

Інтереси Коаліції співпадають у багатьох аспектах. Зокрема, йшлося про скасування візового режиму полякам, але й українцям ця проблема близька, хоча йдеться покищо лише про спрощення візового режиму. Також, наші інтереси збігаються у питаннях визнання геноциду та злочинів Сталіна. Зокрема, наголошували на необхідності проголошення 23 серпня (День підписання у 1939-му сумнозвісного Пакту Молотова-Ріббентропа) Днем Чорної Стрічки - пам’яті жертв обох тоталітарних режимів, Гітлера та Сталіна. Аналогічний День вже запроваджено у Канаді.

Загалом, під час зустрічей із радниками сенаторів та конгресменів виявилося, що є підгрунтя для плідної співпраці між законодавцями США та українською громадою (як і іншими громадами народів колишнього СРСР) як провідним мостом між Сполученими Штатами та Україною.  

Надія Банчик,

Вашингтон - Каліфорнія  

 

 
   
 
 Читати далі...
 
     
TOП НОВИН

РЕКЛАМА