Третє березня – день народження “Нової української хвилі”

Дорогі наші читачі, дорогі земляки! 3 березня у приміщенні Генерального консульства України в Нью-Йорку відбулася презентація громадської організації “ Нова українська хвиля” та її інтернет-видання.

[Відео дивіться ТУТ]

Міжнародна науково–практична конференція «Українська діаспора – джерело утвердження позитивного образу України у світі» відбулася у Стемфорді 20–21 вересня 2008 року

 
  Головна  
 

КАЛЕНДАР
«    Вересень 2011    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 

ОПИТУВАННЯ

АРХІВ
Березень 2017 (1)
Січень 2017 (1)
Грудень 2016 (5)
Жовтень 2015 (2)
Березень 2015 (1)
Жовтень 2014 (3)
   
 
  В Україні : Чи почує українська влада діаспору  
 
   
 
 
   
 
Оксана ПРОЦЮК.
 — Пані Мирославо, розкажіть про свої враження від V Всесвітнього форуму українців. 
 - V Форум – це перш за все визначна подія в історії світового українства. Він став ще одним підтвердженням єдності нації. Незалежно від того, де живуть українці, вони вболівають за свою Батьківщину Україну працюють для її утвердження в світі. Виступи, дискусії у секціях, розмови в колуарах були яскравим відображенням активної позиції світового українського співтовариства та бажання працювати на розбудову української держави. Форум ще раз засвідчив, що Україна має величезний потенціал для успішного здійснення як внутрішньої політики правдивих реформ, так зовнішньої політики, зокрема, в питанні вступу до Євросоюзу.

- Як відомо Президент України Віктор Янукович проігнорував форум українців. Якими є ваші міркування з цього приводу?

Теперішня влада в Україні боїться свого народу. Відсутність Президента на Форумі – ще один мінус до цієї оцінки. За двадцять років незалежності – вперше Президент не взяв участі у заході такого рівня. Це говорить про те, що держава не має чітко випрацьованої політики щодо своєї діаспори, закордонного українства чи трудових емігрантів. Звідси і не готовність до діалогу.

Під час підготовки до форуму ми багато чули про побоювання провакацій. Правда, знайшлося кілька людей, які кричали “ганьба”. Але це було засуджено і не підтримано. Форум не планувався і не був місцем мітингової ейфорії. Йшлося про випрацювання конструктивних пропозицій, пошуків реальних важелів впливу на демократизацію українського суспільства.

-Чимало говорять про те, що останній форум був менш демократичним від попередніх. Чи поділяєте таку думку?

Не можу порівнювати, бо я не була на попередніх форумах. Але на загал, нам потрібно вчитися демократії ще дуже багато  на всіх рівнях, в тому числі і в діаспорі. Відбиток бездержавності залишив глибокий слід в українській ментальності.

Герой України Левко Лук’яненко цього року не отримав слова на Всесвітньому форумі українців. Чому так сталося?

На засіданнях  робочої групи дуже детально обговорювались кандидатури на виступ. Претендентів було багато, а час обмежений, бо програма форуму була дуже насиченою. Мабуть, тому й Левко Лук’яненко не дуже настоював на виступі.

Мій виступ від четвертої хвилі еміграції також важко затверджувався. Але ми настирливо домагалися слова. І я отримала нагоду представити наше бачення сучасної суспільно-політичної ситуації в Україні та акцентувати увагу на питанні земельної реформи, від проведення якої залежить подальша доля мільйонів українців, становлення середнього класу та повернення на Батьківщину значної частини трудових емігрантів.

-Новим головою УВКР, замість Дмитра Павличка, обрали Михайла Ратушного, якого дехто «записав» у висуванці від влади. Як оцінюєте такий вибір?

Це вибір більшості, і тому можемо тільки привітати Михайла Ратушного та побажати успіхів у налагодження та координації спільної праці світового українства задля добра України та Української справи у світі.

Не варто навішувати будь яких ярликів, особливо на початку дороги. Час розкаже і покаже.

-Який коефіцієнт корисної дії від проведення Всесвітнього форуму українців? Чи прислухалася влада колись і чи прислухається нині до закликів «форумівців».

Влада в Україні ніколи не дуже прислухалась до закордонного українства.  Чітко відображена позиція провладної партії регіонів  кілька місяців тому у статті “Не вчіть, як нам в Україні жити” що була розміщена на їхньому сайті.

 Така ментальна установка  - залишок радянської закритості, на жаль, ще досить поширена у суспільстві. І в цьому наша біда. Коофіцієнт уміння нації використовувати накопичені знання своїх індивідумів дуже низький на відміну від інших народів. Тому і плентаємось у хвості. Діаспори багатьох країн  широко задіяні до розбудови своїх національних держав, як наприклад ізраїльська, китайська і т.п. І це є запорукою успіху.

Форум випрацював пропозиції до Президента до Уряду, до Верховної Ради в питаннях демократизації суспільства, мовної та освітньої політики, до програми повернення трудових емігрантів та на багатьох інших життєвоважливих стратегичних напрямках в надії бути почутими. А чи прислухається влада? Поживем побачим.

- Чи співпрацює Ваша організація з урядовими  українськими структурами в Америці, а може і в Україні?

Створення і становлення Всеамериканської  громадської організації  “Нова Українська Хвиля” – об’єднання емігрантів четвертої хвилі відбувалось у досить непростій ситуації. Старша діаспора вважала, що маємо вступати в існуючі організації і не творити нічого нового. Спротив був настільки сильний, що спроби моїх попередників у цьому напрямі не мали успіхів. У 2006 році, коли ми почали працю на згуртування наших сил, ми заручились підтримкою ієрархії УГКЦ та Посольства України у США, зокрема Генерального Консульства  у Нью Йорку, де й відбулась презентація новоствореної організації. Можливо, і час працював уже на нас, але саме така тактика дуже допомогла нашому становленню.

Треба сказати, що Посольство України у США, зокрема нинішній Надзвичайний і Повноважений Посол Олександр Моцик, Постійний Представник України при ООН Надзвичайний і Повноважений Посол України Юрій Сергеєв дуже відкриті до співпраці з нами. Ми зробили кілька спільних проектів, щодо популяризації творчості сучасних українських митців - представників четвертої хвилі. Зі свого боку ми активно допомагаємо у формуванні виборчих комісій, членами яких можуть бути тільки громадяни України і беремо на себе значну частину праці на  цій ділянці. Представники Посольства, Консульств часто зі своїми родинами  приходять на заходи, які проводять наші осередки. Питання консульського обліку намагаємось також спільно вирішувати. На жаль, законодавство  тут ще далеко не досконале. Але часто нам ідуть на зустріч, водночас наголошуючи, що для вирішення проблем трудової еміграції, закордонного українства ми повинні бути присутні  у Верховній Раді і у різних комітетах, які формують законодавче поле щодо закордонного українства та трудової еміграції.

У квітні за дорученням Глави Івано-Франківської обласної державної  адміністрації п. Михайла Вишиванюка я зустрілася з Губернатором штату Конектикут, Даніелем Мелоє,  і передала йому офіційне запрошення відвідати Прикарпатський край. Ми розпочали проект налагодження культурних, економічних зв’язків поміж Івано-Франківською областю і шататом Конектикут, в т. ч. містами Стемфорд - Івано-Франківськ. Створено робочий комітет у Стемфорді. Поки що все перебуває на стадії підготовки до прийняття офіційних рішень. Є велика  зацікавленість збоку американської сторони, надіюсь що долучиться до проекту і міська Івано-Франківська влада і спільними зусиллями вибудуються взаємовигідні проекти.

 Кажуть, що між діаспорними організаціями попередніх хвиль та четвертої хвилі еміграції не завжди є порозуміння та співпраця.

На сьогодні така співпраця є, і вона у здоровому руслі. Без четвертої хвилі, і нашого представництва як організації, практично, не відбувається жодних заходів, чи то у Конгресі США, чи на місцевих рівнях. “Нова Українська Хвиля” стала нещодавно членом Конгресового Комітету Америки, який об’єднує організації національно-патріотичного спрямування. Проте, слід сказати, що все таки існує ще певний бар’єр: ми – вони. Скоріше всього на психологічному рівні, як це бувало поміж усіма хвилями еміграції. Окрім того, нас ідентифікують як таких, що виховані радянською системою, тому було і, мабуть, ще є певне недовір’я в плані, чи є ми достатньо національно-свідомі, чи такі ж патріотичні. Такі підходи нерідко відбивають інтерес наших людей до участі у громадському житті. Це є на шкоду справі. Тим більше, що старша еміграція, як така відходить від активної діяльності через свій вік. Їх діти асимілювались. Продовження української справи лягає на плечі останньої хвилі еміграції. Але такої плавності в передачі справ від покоління до покоління немає. Це ще одна наша ментальна загально- українська проблема. Координаційна Рада “Нової Української Хвилі” намагається бути дуже дипломатичною у налагодженні співпраці. Ми високо цінуємо те, що зроблено страшою еміграцією. Вона була дійсно жертвеннішою, відданішою, більш згуртованою, тому й досягла так багато. Але ми також залишаємо за собою право на власну позицію щодо відстоювання загально-національних інтересів та інтересів наших співгромадян так, як ми це бачимо і розуміємо.

gpradanadvirna.blox.ua 
 
 
 
Dear visitor, you went to the site as an unregistered user. We encourage you to register or enter the site under your name.
 
   
 
 
   
   
   
 
 (голосів: 0)
| Переглядів: 1746
 [Друк]
 
     
TOП НОВИН

РЕКЛАМА


 
   
Warning: Unknown: open(/home/content/83/10146283/tmp/sess_fpj2kp95jb4fkcvtfcnkp57ej1, O_RDWR) failed: No such file or directory (2) in Unknown on line 0 Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct () in Unknown on line 0