Третє березня – день народження “Нової української хвилі”

Дорогі наші читачі, дорогі земляки! 3 березня у приміщенні Генерального консульства України в Нью-Йорку відбулася презентація громадської організації “ Нова українська хвиля” та її інтернет-видання.

[Відео дивіться ТУТ]

Міжнародна науково–практична конференція «Українська діаспора – джерело утвердження позитивного образу України у світі» відбулася у Стемфорді 20–21 вересня 2008 року

 
  Головна  
 

КАЛЕНДАР
«    Вересень 2011    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 

ОПИТУВАННЯ

АРХІВ
Березень 2017 (1)
Січень 2017 (1)
Грудень 2016 (5)
Жовтень 2015 (2)
Березень 2015 (1)
Жовтень 2014 (3)
   
 
  В Україні : Виступ Мирослава Роздольської, Голови Всеамериканського громадського об’єднання «Нова Українська Хвиля» на V Всесвітньому Форумі Українців. Київ, 19 серпня 2011 р.  
 
   
 
 
   
 

 Преосвященні владики, шановні члени президії, дорогі українці – представники  світового співтовариства вітаю Вас від  імені четвертої хвилі еміграції.

Четверта хвиля - це  не тільки багатомільйонна армія трудових емігрантів, котрі виїхали у пошуках праці у невіданий світ і знайшли себе у ньому. Це також багаточисельна група людей  запрошених з постанням незалежної України працювати у діаспорі, що потребувала припливу свіжих кадрів для українських інституцій,  церков. Складовою четвертої хвилі є і професійна еміграція науковців, митців, які проходять школу самореалізації у розвинених країнах світу. Це і наша молодь, яка виростає, формується, навчається у новому, але цілком уже природньому для неї середовищі.

 Завдяки четвертій хвилі вибудувався нерозривний  живий ланцюг, що єднає покоління і підносить українські громади в діаспорі на новий етап у розбудові Українського світу. Завдяки четвртій хвилі, Україна має великий потенціал  кадрів вишколений у демократичних країнах світу, людей з новим досвідом і новими знаннями.

 Згадаймо  ж з чого починався стрімкий шлях розвитку країн Західної Європи в епоху Просвічення або Новий курс  США у 30-х роках минулого століття чи  піднесення наших галицьких сіл завдяки кооперативному руху у тих же 20-х-30-х роках минулого століття. Так, саме з просвіти, зміни ментальності, з парт, за які сідали села, міста, країни.

 Тими партами для нашої людності став сьогодні весь світ, де проходять школу життя від 7-ми до 10-ти мільйонів українців, позбуваючись старих стереотипів мислення, утверджуючись як вільні особистості.

 На початку незалежності вони покидали Батьківщину, відчувши себе обкраденими, так як і основна частина громадян України. Тоді на кожного громадянина припадало 59 тисяч доларів. Це був поважний старт для становлення середнього класу. Але довірившись політикам, партіям, які мало чим відрізнялись одні від одних  ми всі прокинулись одного дня ні з чим, в той час, як інші стали скоробагатьками. Ніхто не протестував, не боровся особливо за своє. Одні покинули країну, інші змирились. Та чи  стало це уроком для нації?

  Нині  на черзі другий етап пограбування. Проте увага громадськості прикута не до найважливішого питання державної національної стратегії, а до вміло зрежисованих політичних шоу. Тим часом земля, котра була завжди для українця найбільшим національним скарбом, може дуже скоро опинитися зовсім в неукраїнських руках.

 У 30-х- 40-х роках Сталіну не вистачило поїздів, щоб вивезти всіх українців з цієї родючої землі на Сибір. Нині українці самі покидають її, добровільно купують квитки на літаки, поїзди та розчиняються серед інших народів. Що залишиться від України, якщо віддамо ще й землю.  Яким буде її обличчя без українського села, яке було і ще, ледь животіючи, залишається оберегом культури, традицій, духовності.

 Морально-психологічний клімат в країні ще ніколи не був таким депресивним, як на двадцятому році незалежносі. Немає студента, який би не хотів виїхати з країни, не зустрінеш молодої родини, яка бачить перспективу для своїх дітей тут на рідній землі. Люди живуть одним днем.

  Якщо ще кілька років тому можна було побачити стреміління створювати малі підприємства, розвивати свій бізнес, то сьогодні усе згортається, закривається. Енергія людей нетрансформована ні у розвиток суспільства ні у розвиток економіки.  Суспільство нічого окрім агресії не продукує. Економіка, яка залежить від кредиту Міжнародного Валютного Фонду та  надходжень трудових емігрантів є нежиттєздатною.

 Безмірне нарощення капіталу кількома особами, на противагу повному зубожінню народу веде до катострофи. Цей дисбаланс не може тривати довго. І у цьому великому селі, яким нині  став весь світ уже нема, і тим більше не буде, де сховатись тим, хто нищить інших людей, нищить народ.

 У 30-х роках дещо подібну ситуацію переживала Америка. Тоді Президент Рузвельт  у своєму зверненні до оліхархів сказав: Людям потрібні не подачки, а робота. Якщо Ви не готові забезпечити їх інтереси сьогодні, завтра вони просто Вас знищать». Ці слова стали ключовими у «Новому курсі Америки», до  розробки якого були залученні кращі наукові, інтелектуальні сили країни. Програма стала початком світоглядно-ідеологічної реконструкції суспільства. Чи можливий такий поворот розвитку в Україні, де влада і оліхархія зрощені, як сіамські близнюки? Частіше можна почути, що єдино-можливим є тільки революційний шлях.

 Сьогодні ми усі опинились на одному кораблі, турболентність якого однаково небезпечна, як для пасажирів, так і для тих, хто біля керма. І поки є ще хоч маленька надія на те, що цей корабель можна посадити, хочи би на воду, треба цей шанс використати.

 Ми зібрались тут сьогодні з усіх куточків світу, щоб бути почутими. Щоб той шанс, ту надію, укріпити. Ми маємо ще два дні роботи у секціях, маємо можливість обговорити і подати випрацьовані пропозиції.

 Всі ми, за ким є громадські організації, створені з низів, знаємо, що кожен член організації – це особистість, це боєць, котрий ніколи не погодиться на роль сліпого статиста. Не діють, не працюють більше лозунги і в Україні, під якими партії кличуть людей до участі у масовках. Це не байдужість – це шлях прозріння. І якщо Українська Всесвітня Координаційна Рада знайде в собі мужність змінити ті бюрократичні партійні підходи, у розбудові організації, які дуже яскараво виявились у час підготовки до форуму - на живі демократичні засади, вона може стати совістю і голосом того прозріння. Вона може і покликана спрямувати сили на розбудову  громадянського суспільства знизу до верху, а не навпаки. Громадянського суспільства,  яке само себе захистить, бо ніхто інший цього не зробить.

 Не може не має морального права УВКР стояти остороннь земельної реформи.  Вона покликана стати в обороні інтересів кожного українця. Саме УВКР, як як надбудова всеукраїнських громадських організацій, як ніхто інший, може використати величезний потенціал світового українства для випрацювання програми повернення, трудових емігрантів, що відкриває можливость для праці на своїй землі та програми реапатріації, згідно якої кожен українець вдругому чи втретьому поколінні має право на повернення на батьківську землю, отримавши необхідні стартові можливості. І тільки тоді, коли всі механізми захисту будуть задіяні, можемо говорити про продаж землі.

 Загальна мобілізація українців на захист національних інтересів - це нині головне задання світового українства, громадських організацій і Української Всесвітньої Координаційної Ради. Не  довкола особи, а довкола духовних, національних цінностей гуртуймо наші сили. І саме на цьому форумі зробімо крок до змін у нашому спільному українському домі, де кожен почуваєтиме себе особистистю – творцем своєї долі і співтворцем історії свого народу.  

Слава Україні!

 
 
 
Dear visitor, you went to the site as an unregistered user. We encourage you to register or enter the site under your name.
 
   
 
 
   
   
   
 
 (голосів: 0)
| Переглядів: 1847
 [Друк]
 
     
TOП НОВИН

РЕКЛАМА


 
   
Warning: Unknown: open(/home/content/83/10146283/tmp/sess_2tgiokc3et9ldqbdjfr50mf014, O_RDWR) failed: No such file or directory (2) in Unknown on line 0 Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct () in Unknown on line 0