Надія Банчик, Київ - США

 П’ятий Всесвітній Форум українців зустрів мене «звичною», хоча й призабутою за 8 років проживання у заокеанській діаспорі, «радянщиною». Зрештою, «радянщина» почалася ще на стадії формування делегацій на Форум, коли організатори у Києві відмовилися зарахувати до делегатів 40 журналістів, внаслідок чого, зокрема, я опинилася на цьому поважному зібранні без мандату делегата і, отже, на пташиних правах. 

Нині есей є актуальним як ніколи. Не тільки для харків’ян, котрі  спостерігають сплеск молодіжної активності (як зауважив Василь Шкляр, побачивши на брамі Харківського літмузею артефакти цієї активності “5-й Харків, котрий як молода трава проростає крізь хмиз”). Він є актуальним для всіх небайдужих українців як заклик будувати якісно нову вільну країну для вільних освічених людей.

Юрій ШЕВЕЛЬОВ

«

 Нині  на черзі другий етап пограбування. Проте увага громадськості прикута не до найважливішого питання державної національної стратегії, а до вміло зрежисованих політичних шоу. Тим часом земля, котра була завжди для українця найбільшим національним скарбом, може дуже скоро опинитися зовсім в неукраїнських руках.

Завдяки тим відважним піонерам, які зробили крок у незнане, подолавши складні психологічні та економічні бар’єри, Україна має нині багатомільйонну армію народного посольства по всьому світу.