Третє березня – день народження “Нової української хвилі”

Дорогі наші читачі, дорогі земляки! 3 березня у приміщенні Генерального консульства України в Нью-Йорку відбулася презентація громадської організації “ Нова українська хвиля” та її інтернет-видання.

[Відео дивіться ТУТ]

Міжнародна науково–практична конференція «Українська діаспора – джерело утвердження позитивного образу України у світі» відбулася у Стемфорді 20–21 вересня 2008 року

 
  Головна  
 

КАЛЕНДАР
«    Травень 2011    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

ОПИТУВАННЯ

АРХІВ
Березень 2019 (1)
Березень 2017 (1)
Січень 2017 (1)
Грудень 2016 (5)
Жовтень 2015 (2)
Березень 2015 (1)
   
 
  В Америці : Нас мільйони  
 
   
 
 
   
 

Дорогі  співвітчизники!

  Події 9 травня під червоними прапорами  сколихнули  весь український світ,  який географічно не обмежений державними кордонами, i є скрізь, де живе українська нація. А живе вона і гуртується на всіх материках і континентах, під єдиним і вічним гаслом «Бог і Україна».

Схвалена Верховною Радою політична провокація висадки імперського десанту у Львові, отримала гідну відсіч. Кремлівські диригенти, для яких загрозу їхнім «національним інтересам» становить навіть українська  книжка (згадайте історію з бібліотекою у Москві), сміють вимагати  покарання молоді, котра на своїй землі чинить опір окупаційній символіці. Символіці, під якою закатовано їхніх, дідів і прадідів у Сибірах і на Колимі. Символіці, під якою здійснювався геноцид проти українського народу: нажахливішою смертю - голодом у 1932-33 роках  знищено сім мільйонів матерів і дітей, селян – господарів своєї землі. Символіці, під якою розстріляно тисячі їхніх ровесників  у Биківні, та Холодному Ярі.

 Засуджуємо ганебну провокацію, вчинену прислужниками Москви (язик не повертається сказати «народними депутатами»), бо такий законопроект не могли прийняти далекоглядні парламентарі незалежної Держави. Запитуємо Президента, який зосередив у своїх руках усю повноту влади: «Як з таким рівнем парламентаризму, Вікторе Федоровичу, Ви сподіваєтеся привести Україну до  Євросоюзу?"

І чи допустили б Ви, пане Президенте,  розпалювання ворожнечі поміж своїм народом, якби серед Ваших дорадників  були Предстоятелі Українських Церков, чи то Православної, чи Греко-Католицької, а не  піп чужої імперської держави, для якого любов до ближнього означає «розділяй і властвуй»?  Ми впевнені, що цього б ніколи не сталося. І навіть серед тих темних сил, які Вас оточують, Ви,  як  по-справжньому віруюча людина, що служить Богові, а не Мамоні, .знайшли б у собі відвагу не чинити кривди народові, котрий довірив Вам свою долю. 

 На 20-му році незалежності Президент та Верховна Рада не стали на захист державності. Знову, як на початку 90-х, лінію оборони тримає національно-свідома частина нації.

 Дорогим нашим землякам, всім, хто вийшов на захист української державності у Львові, Тернополі, Івано-Франківську та по всій Україні,  ми висловлюємо щиру подяку за свідому громадянську позицію, за зорганізовану відсіч промосковській навалі. Як сказав Академік І. Юхновський стосовно подій у Львові: «Слава Богу, що була молодь, яка не дала це зробити. Бо маємо боронити свою державу у будь-якому випадку, будь-якими методами, якщо проти її форми, проти її проявів є якісь загрози.”

 Ми схиляємо голови перед мужньою молоддю та тими ветеранами і дітьми війни, які,своїм життям досвідчивши, що таке тоталітарна система, зібрались в Івано-Франківську перед початком мирної ходи до могил полеглих за незалежність України, перед пам’ятником Іванові Франкові. Сам Український Прометей  благословляв їх «Дух, що тіло рве до бою. Рве за поступ, щастя й волю».

 Ми гордимося виваженiстю і мудрістю молодих Івано-Франківських свободівських провідників. Міліція, яка у такій великій кількості виставила свої шеренги перед свідомою українською молоддю та літніми  і кволими фізично, старшими людьми,  виглядала посоромленою.  Соромно було і студентам навчальних закладів, яких зігнали для параду, як у радянську епоху. Багато з них під вигуки «Ганьба», ішли, схиливши голови, соромлячись свого страху, чи то своєї байдужості. Вони і не знали, що там, біля обеліска, їм доведеться стати  під  червоні прапори з серпом і молотом – символом поневолення і рабства.

 Ми, що кожного дня є свідками великого патріотизму і пошани до національних символів, на яких виховується американська молодь, вражені  цинізмом сучасної української влади. Прикриваючись синьо-жовтим прапором,  за який ще 20 років тому саджали у тюрми, влада цілеспрямовано веде  Україну  в імперське  ярмо «русского мира».

 Для кожного з нас пам’ять про полеглих за волю України є священною. У кожного з нас, вихідців із Галичини, є рідні, які воювали  як в УПА, так і  в складі радянської армії чи в армії «СС Галичина». Більшість із них давно лежать у могилах. І все, чого потребує християнська душа, що відійшла у Вічність,  – це молитви і прощення.

 Чому такою ж зорганiзованою ходою, в молитві, не привела влада молодь вклонитися цього дня  полеглим за незалежність  України, які воювали як проти червоної, так і проти коричневої чуми?

 Чим відрізняється існуюча влада, що використовує мертвих, аби поглумитись над нашою національною пам’яттю, від совєтської влади, що, глумлячись над релігійними почуттями українців, гнала нас у День Воскресіння Христового копати окопи чи бити каміння на дорогах, аби тільки ми не пішли до церкви слухати слово Боже?

 Дорога українська молоде! Шановні викладачі, учителі, будьте свідомі, що  вашою приспаною пильністю хочуть знищити українську державу, що червоні прапори – це продумана політична акція, керована московськими проімперськими силами. Це наступ на нашу незалежність. Це їх «последний и решительный бой».

 Пане Президенте,  Ви досі не відповіли на Меморандум Світового Конгресу Українців, назвавши його, за словами ваших речників, «ультиматумом». Головний заклик Меморандуму - стати українським президентом і припинити всі українофобські та імперські замашки ворогів наших. Натомість, репресії продовжуються. На 20 році незалежності в Україні з’явились політичні в'язні.  Щоб  не запідозрили Вас у слабкості, Ви довели до межі між життям і смертю політичного в’язня Юрія Луценка, назвавши його законний протест «тиском на владу».  У тюрмі, в Запоріжжі ще досі утримується студент Полтавського університету Ігор Загребельний, за підозрою у знищенні пам’ятника катові українського народу  Сталіну.   У зв’язку з подіями 9 травня в Україні переслідують та викликають на допити патріотів, відкривають замовні кримінальні справи на тих, хто висловлює свій рішучий протест антиукраїнським діям.

 У час підготовки до Світового форуму Українців, що має відбутися 19-21 серпня у Києві, ми,  представники четвертої хвилі еміграції у Сполучених Штатах Америки, об’єднані  у Всеамериканську громадську організацію «Нова Українська Хвиля», ініціююємо звернення до парламентарів країн нашого проживання по всьому світу з фактами та відеоматеріалами про репресії та наступ московської  п’ятої колони в Україні.

 Хочемо пригадати всім, хто сьогодні посягає на українську державність та незалежність: Нас - Мільйони! Наш «український світ», виплеканий любов’ю  довкола наших духовних святинь по цілому світу, скрізь, де живе українська душа  - недосяжний для ганебного колоніального «русского мира». Слава Україні.

Мирослава Роздольська,  Голова Всеамериканського громадського об'єднання «Нова Українська Хвиля». Члени Координаційної Ради НУХ, голови осередків: Богдан Бохонок, Пітсбург; Надія Петрик, Філадельфія; Христина Горбачевська, Олена Стасишин, Балтимор-Вашингтон; Наталя Брандафі, Нью Джерсі; Галина Сименяк, Пасейк, Н.Дж.; Уляна Киричук, Стемфорд, КТ; Христина Чабан, Клівленд, ОГ; Василь Перець, Детройт, МІ: Іван Трач, Рівергед, НУ; Віктор Колесник, Нью Йорк; Олексій Нікітін, Нью Йорк, Надія Банчик, Каліфорнія

 

 
 
 
Dear visitor, you went to the site as an unregistered user. We encourage you to register or enter the site under your name.
 
   
 
 
   
   
   
 
 (голосів: 4)
| Переглядів: 3031
 [Друк]
 
     
TOП НОВИН

РЕКЛАМА