Третє березня – день народження “Нової української хвилі”

Дорогі наші читачі, дорогі земляки! 3 березня у приміщенні Генерального консульства України в Нью-Йорку відбулася презентація громадської організації “ Нова українська хвиля” та її інтернет-видання.

[Відео дивіться ТУТ]

Міжнародна науково–практична конференція «Українська діаспора – джерело утвердження позитивного образу України у світі» відбулася у Стемфорді 20–21 вересня 2008 року

 
  Головна  
 

КАЛЕНДАР
«    Січень 2011    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

ОПИТУВАННЯ

АРХІВ
Березень 2017 (1)
Січень 2017 (1)
Грудень 2016 (5)
Жовтень 2015 (2)
Березень 2015 (1)
Жовтень 2014 (3)
   
 
  В Україні : СПІЛЬНА ДІЯ ТА ВЗАЄМОДОПОМОГА  
 
   
 
 
   
 


Товариство зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна–Світ») відзначило своє 50-річчя Міжнародною конференцією «Співпраця державних інституцій та громадських організацій для забезпечення роботи українських громад за межами України: «Спільна дія та взаємодопомога».



alt



Конференція проходила 20–21 грудня в залі засідань вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка.



alt

Учасники конференції, які представляли регіональні відділення Товариства «Україна–Світ», закордонні українські громади, профільні міністерства, наукові й освітні установи, обговорювали  проблемні питання взаємодії українського суспільства з другою половиною українського народу за кордоном. Як об’єднавчий чинник світового українства розглядали підготовку до відзначення 150-річчя пам’яті й 200-річного ювілею Тараса Шевченка в Україні й світі.

Товариство зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна–Світ») – всеукраїнська громадська самоврядна неприбуткова організація, метою діяльності якої є розвиток співпраці з українцями за кордоном, зміцнення їхніх зв’язків з прабатьківщиною та об’єднання зусиль світового українства у розбудові Української держави. Товариство «Україна-Світ» є правонаступником Товариства культурних зв’язків з українцями за кордоном, яке було створено  у жовтні 1960 року за ініціативи групи представників української громадськості, серед яких композитори Л. Ревуцький, Г. Майборода, М. Колеса, історик І. Крип’якевич, письменники Ю. Смолич та М. Рильський. Зрозуміло, в ті часи специфічна діяльність такої громадської структури відбувалась під опікою КДБ. Проте патріотична творча праця українців з материкової України та з закордону робила свою справу в досягненні спільних загальноукраїнських інтересів.

Товариство «Україна-Світ» за допомогою різноманітних форм співпраці з українськими організаціями за кордоном за час своєї 50-річної діяльності стало однією з провідних громадських інституцій, що забезпечують державну політику взаємодії з українцями за кордоном.

Президент України Віктор Янукович у своєму вітальному слові з нагоди 50-річчя Товариства «Україна–Світ» підкреслив, що закордонні українці були активною силою у створенні незалежної Української держави й сприяли визнанню нашої Незалежності у 1991 році державними чинниками США, Канади, Польщі, Аргентини та інших країн.

«Чорнобильська катастрофа, Голодомор 1932–1933 років, становище української культури, захист української мови – все це було найгарячішим пунктом суперечок у середовищі української діаспори. Разом з тим, в кінцевому аргументі – привело до утвердження народу в середовищі інших націй», – наголосив Президент України.

Віктор Янукович вважає, що найболючішою проблемою зараз є так звана четверта хвиля еміграції, коли мільйони людей виїжджають за межі країни й утворюють велику дисгармонію нашого духовного життя. «Я хотів би, щоб усі державні чиновники глибоко усвідомлювали ціну тієї частини народу – а її від третини до половини, яка надзвичайно активно впливає і на наше внутрішнє, і на зовнішнє життя», – підкреслив Президент.

Президент України відзначив, що «середовище української діаспори непросте», але при всіх складнощах настроїв і процесів у ній він залишається прихильником того, щоб усі течії українців за кордоном «спрямувати в наші нові державні турбіни – для людей, для їхніх зростаючих пекучих потреб».

Учасники Конференції прийняли звернення до Президента України. Виходячи з необхідності невідкладного розв’язання цілого комплексу питань у сфері стратегічних відносин Української держави з українцями за кордоном, громадськість зініціювала такі першочергові заходи: розробити науково обґрунтовану Стратегію співпраці України з українцями за кордоном, Концепцію міґраційної політики України, а на їх основі – комплексну соціально-економічну Державну програму «Повернення на Батьківщину українських трудових міґрантів» та низку відповідних законодавчих і державних актів; для систематизації й належного забезпечення культурного розвитку українського соціуму в Україні й за кордоном у єдиному культурно-інформаційному просторі необхідно запровадити Державну програму культурно-інформаційного забезпечення світового українства; з метою зосередження в Україні духовно-інтелектуальних набутків українців за кордоном необхідне законодавче забезпечення включення всіх освітньо-наукових ініціатив закордонного українства в єдину систему української освіти й науки.



alt



alt

Увечері 20 грудня в Національній музичній академії України ім. П. І. Чайковського відбулося відкриття виставки творів образотворчого мистецтва переможців Міжнародного конкурсу для дітей та юнацтва українського зарубіжжя «Моя Україна»,



alt



а також концерт 5-го Фестивалю мистецтв українського зарубіжжя «Український спів у світі». У цих культурних заходах узяли участь близько 300 українців з 12 країн.

 

Партнерське вітання
Товариству зв’язків з українцями за межами Україна
(Товариство «Україна – Світ») із 50-річчям!

                                         Шановні колеги!
Всеукраїнська громадська організація «Українська Взаємодопомога» та Міжнародна громадська організація українців «Четверта Хвиля» вітають свого партнера – Товариство «Україна – Світ» із 50-річчям!
Протягом піввікової діяльності у сфері зв’язків з українцями в світі ви здійснювали й здійснюєте важливу суспільну місію народної дипломатії. Незважаючи на більшовицьку ідеологію, що панувала в Радянській Україні, й на відсутність національної державницької ідеології в незалежній Україні, Товариство підтримувало й далі підтримує щирі людські стосунки з українським людом по всьому світу. Об’єднуючи в своїй структурі Федерацію товариств зв’язків із зарубіжними країнами, Товариство «Україна–Світ» охоплює своєю діяльністю також громадські організації національних меншин в Україні. Так через громадські структури ви сприяєте розвиткові паритетних відносин України з іншими державами.
За ініціативою й безпосередньою участю Товариства «Україна–Світ» розроблено й прийнято Закон України «Про правовий статус закордонних українців» (2004). Але новітні міграційні виклики вже поставили перед Україною вимогу визнання правового статусу українських громадян за кордоном. Цю громадську традицію узаконення української правосвідомості, тепер уже громадян України, продовжують слідом за Товариством «Україна–Світ» ВГО «Українська Взаємодопомога» та МГОУ «Четверта Хвиля».
Ми спільно широко залучаємо до розв’язання українських проблем громадські й державні структури України та країн перебування українців. І наше спільне надзавдання – сприяння поверненню українців, передусім громадян України, на Батьківщину. Провідна ідея нашої співпраці явлена в ідеологемі:
«Українці – для України!». Тут передбачено право, обов’язок і відповідальність кожного українського громадянина й закордонного українця брати дієву участь у творенні національного суспільного ладу – Української держави. Потужним чинником творення українського ладу є задекларований Товариством принцип – «Спільна дія та взаємодопомога».
Бажаємо всім нам ладу в нашій спільній дії та взаємодопомозі!

Голова ВГО «Українська Взаємодопомога»                 О. ШОКАЛО
та МГОУ «Четверта Хвиля»


 

шлях до взаєморозуміння і взаємодії


Виступ на Міжнародній конференції,


присвяченій 50-річчю Товариства «Україна – Світ»

Олександер ШОКАЛО, Голова ВГО «Українська Взаємодопомога» та МГОУ «Четверта Хвиля»

Товариству «Україна–Світ» я віддав шість років життя й праці з 1996 по 2002 рік. То був перший кризовий період, коли Товариство «Україна» з повного бюджетного фінансування опинилось на частковій державній дотації. Штат лишався ще повний, а платити зарплату вже було нічим. Частина людей вийшла на пенсію, але за інерцією залишалась у Товаристві без діла й без грошей. «Ми вже стільки пам’ятників Шевченкові наставили по цілому світу, що можемо тепер нічого не робити», – зізнавались мені працівники одного з відділів.

Після ліквідації Товариства зв’язків із зарубіжними країнами всі його національні осередки опинилися в структурі Товариства зв’язків з українцями за межами України, організовані в Федерацію товариств зв’язків із зарубіжними країнами. Так додалась нова сфера діяльності.

Хоч на базі Товариства «Україна» й було створено надбудову – Українську всесвітню координаційну раду (УВКР), але в її закордонної частини не було довіри до колишньої «кадебістської структури». Почали вести діалоги з нашими закордонними партнерами, які вимагали кардинальних змін аж до самоліквідації Товариства, та з нашими старими кадрами в обласних відділеннях, які ще тішили себе надією, що Товариство оживе в старій своїй функції. Через рік дискусії зійшлись на компромісному варіанті, який запропонував я від самого початку. В короткій назві – Товариство «Україна–Світ» поєднались функції зв’язків з українцями за кордоном і з іноземними державами через товариства національних меншин. А Секретаріат Товариства поєднав також функції Секретаріату УВКР. Водночас поміняли й назву одіозної газети «Вісті з України» на «Український Форум». Але це формальна сторона справи.

Животрепетною проблемою в колишніх радянських республіках постала потреба українських дітей в освіті рідною мовою. А для всіх закордонних українців лишалась нерозв’язана проблема їхнього правового статусу. Товариство «Україна–Світ» та УВКР зініціювали й провели через правничу секцію ІІ Всесвітнього форуму (1997) проект Закону України «Про правовий статус закордонних українців», який Верховна Рада прийняла аж через сім років (2004). За той час виникла четверта хвиля міграції, й тепер уже навздогін необхідний ще один закон – «Про правовий статус українських трудових мігрантів». Але ці закони не розв’яжуть великого комплексу проблем у відносинах України з українцями за кордоном. Маючи майже половину українського люду за своїми межами, Україна зобов’язана розробити і впровадити науково, геополітично обґрунтовану Національну стратегію співпраці з українцями за кордоном, Концепцію міґраційної політики України, а на їх основі – комплексну соціально-економічну Державну програму «Повернення на Батьківщину українських трудових міґрантів». З метою зосередження в Україні духовно-інтелектуальних набутків українців за кордоном необхідне законодавче забезпечення включення всіх освітньо-наукових ініціатив закордонного українства в єдину систему української освіти й науки. Для систематизації й належного забезпечення культурного розвитку українського соціуму в Україні й за кордоном у єдиному культурно-інформаційному просторі необхідно запровадити Державну програму культурно-інформаційного забезпечення світового українства та створити в Києві Культурно-інформаційний центр світового українства  з Українським всесвітнім суспільним медіа-холдингом (видавнича й пресова програми, інтерактивна й багатофункціональна інтернет-програма), Єдиним депозитарієм цифрових колекцій історико-культурної спадщини України, Галереєю сучасного українського мистецтва у світі. Саме на необхідності такої державницької, загальнонаціональної політики в Україні наголошували представники ВГО «Українська Взаємодопомога» та МГОУ «Четверта Хвиля» на нещодавніх комітетських слуханнях «Сучасний стан та шляхи врегулювання проблем у сфері захисту прав трудових мігрантів – громадян України».

А поки що всі ті проблеми Товариство «Україна–Світ» і партнерські громадські організації розв’язують самотужки й частково. Коли в 90-х роках Українська держава намагалась не помічати проблем українців Придністров’я, Товариство започаткувало освітянські рейди по невизнаній республіці, починаючи з Кам’янського району. І як наслідок: у сільських і міських школах Придністров’я з’явились українські підручники, укладено угоди між київськими й тамтешніми школами, почався обмін учнівськими групами. Підготовлені випускники придністровських шкіл стали їхати на навчання в Україну. На сьогодні тільки в Києві залишились і прийняли українське громадянство близько тисячі молодих придністровців, які здобули в Україні вищу освіту. Цей процес припливу української молоді стає протидією четвертій хвилі еміграції. Українська молодь із Придністров’я сама розв’язує проблему, яку не можуть розв’язати державні чинники.

Щодо освітніх потреб четвертої хвилі: за сприяння Товариства відкрито дві українські недільні школи в Греції, по одній в Італії (Рим) та Німеччині (Берлін); Товариство допомагає в роботі українських шкіл у Португалії, Іспанії, Італії, Греції.

Для забезпечення системного вивчення української мови й літератури молодим поколінням закордонних українців Товариство запропонувало було своїм закордонним партнерам заснувати Видавничо-навчальний фонд «Українська школа». Мета його діяльності – створення й видання підручників і методичних посібників з урахуванням регіональних особливостей країн компактного проживання українців та офіційне узгодження їх із навчальними циклами в тих країнах. Але наші співвітчизники не підтримали цієї ініціативи, бо кожен ентузіаст там, за океаном, має свій «кишеньковий фонд». Тоді Товариство «Україна-Світ» разом із своїм Донецьким відділенням та Українським культурологічним центром у Донецьку самі здійснили пілотні проекти таких видань: Козак Мамай. Навчальний посібник-хрестоматія з української літератури для шкіл Кубані й Півдня Росії (1998); Слобожанська хвиля. Навчальний посібник-хрестоматія з української літератури Північної Слобожанщини (2005). Нині Донецьке відділення Товариства готує й видає окремими випусками навчальний посібник для українців Далекого Сходу Амурська хвиля. Необхідно підготувати аналогічні посібники для інших українських етнічних земель за кордоном: Берестейщина, Підляшшя, Пряшівщина, Придністров’я, Мароморощина.

У червні 2008 р. в Закарпатті успішно відбувся Міжнародний пленер українських художників та фотохудожників із закордону «Серце Європи», що започаткував Міжнародний культурно-суспільний проект – Естафета культур європейських народів «Серце Європи». Його провели ВГО «Українська Взаємодопомога» та МГОУ «Четверта Хвиля» разом із Закарпатським відділенням Товариства «Україна–Світ» за підтримки Міністерства закордонних справ України. Апробація ідеї проекту під попередньою назвою Естафета культур народів Карпато-Балканського реґіону відбулася ще 2002 року в Києві та Закарпатті за ініціативи Товариства «Україна-Світ» та за підтримки Міністерства закордонних справ України й посольств європейських держав в Україні. За результатами пленеру ми розробили концепцію створення в Києві Галереї Сучасного українського мистецтва у світі (Галерея СУМУС). Необхідність такої галереї якраз на часі – в ній мають бути зібрані твори розпорошених по світу українських художників, в тім числі молодих і перспективних талантів, які осідають у приватних колекціях за кордоном і назавжди втрачаються для України. Поки що ми розгортаємо віртуальну форму цієї галереї на ресурсі УСІМ – Української світової інформаційної мережі при МГОУ «Четверта Хвиля».

Ще 1997 року Товариство зініціювало постійно діючий Фестиваль мистецтв українського зарубіжжя «Український спів у світі», перший звітний концерт якого відбувся 1999 року в Києві, а сьогодні ми будемо вже на п’ятому звітному концерті цього фестивалю.

У червні цього року ВГО «Українська Взаємодопомога» та МГОУ «Четверта Хвиля» разом із Піщанським районним відділенням Товариства «Україна–Світ» провели на батьківщині маестро Муравського – в селі Дмитрашківка на Вінниччині Перший Міжнародний хоровий конкурс імені Павла Муравського – всесвітньо відомого патріарха українського хорового мистецтва. В цьому престижному мистецькому заході взяла участь Українська хорова капела з Москви, а відбірковий тур пройшли українські хори з Вірменії й Грузії, та на жаль українські посольства не допомогли їм приїхати на сам конкурс.

При нагоді висловлюю вдячність ініціатору створення Меморіальної садиби-музею Павла Муравського в селі Дмитрашківка та започаткування Міжнародного хорового конкурсу імені маестро – засновникові й керівникові Піщанського районного відділення Товариства «Україна–Світ» Федору Івановичу Ущаповському. Федір Ущаповський – Заслужений працівник культури України, художній керівник народного хору «Діброва» та народного вокально-інструментального ансамблю «Лаври». За свою подвижницьку просвітницько-мистецьку діяльність в українських громадах Придністров’я Федір Іванович удостоєний звання Заслужений діяч мистецтв Придністровської Молдавської Республіки.  

Все, що робить Товариство «Україна–Світ» громадським подвижництвом своїх працівників, необхідно повніше висвітлювати на власному інформаційному інтернет-ресурсі «Україна–Світ» та в оновленому форматі (електронному й поліграфічному) газети  світового українства «Український Форум», що їх нам представить сьогодні керівник інформаційно-аналітичного напряму діяльності Товариства Олександр Литвиненко.

Ще наприкінці 90-х років ХХ ст. Секретаріат Товариства «Україна-Світ» та Української Всесвітньої Координаційної Ради (УВКР), який я очолював, зініціював створення Української світової інформаційної мережі (УСІМ): провели в Києві дві наради з керівниками українських ЗМІ за кордоном, де апробовано й підтримано ідею створення УСІМ. На ІІІ Всесвітньому форумі українців у 2001 р. делегати схвалили ідею створення УСІМ, але доручили здійснювати її тим, які вміють тільки говорити. Тому ні цієї, ні інших інформаційних ініціатив вони не реалізували. Тільки з утворенням у серпні 2006 р. на Установчому з’їзді представників 48-ми українських громадських організацій з України та 23 країн світу Міжнародної громадської організації українців «Четверта Хвиля» УСІМ стала провідним галузевим структурним підрозділом цієї організації, здійснюючи інформаційне забезпечення її діяльності за 12-ма напрямами. УСІМ забезпечує інформаційні потреби  МГОУ «Четверта Хвиля» та українських громад у близько 100 країнах. УСІМ акумулює інформацію з українських ЗМІ та від індивідуальних дописувачів в Україні й за кордоном, систематизує її та розсилає свої інформаційні випуски «Новини УСІМ» понад двом тисячам адресатам по всіх країнах проживання українців. Систематизовану інформацію УСІМ далі поширюють українські засоби масової інформації (друковані й електронні видання, радіо- й телеканали).  

У системі УСІМ МГОУ «Четверта Хвиля» склалось інформаційне поле, яке відображає прагнення громадян України та закордонних українців докласти своєї самостійної сили до творення справедливої Української держави – системи суспільного ладу. Запрошуємо всіх українців і прихильників України до активного обміну достовірною інформацією про події в Україні й у світі – так ми створюємо суспільне українське інформаційне поле в загальносвітовій інформаційній мережі як основу нашого духовно-інтелектуального й соціального саморозвитку.   

Шлях до взаєморозуміння і взаємодії – через відкриту й достовірну інформацію.  

 

ЗВЕРНЕННЯ
Міжнародної конференції «Співпраця державних інституцій та громадських організацій для забезпечення роботи українських громад за межами України: «Спільна дія та взаємодопомога»
до Президента України В. Ф. ЯНУКОВИЧА
«Щодо запровадження
Стратегії співпраці України з українцями за кордоном»