Третє березня – день народження “Нової української хвилі”

Дорогі наші читачі, дорогі земляки! 3 березня у приміщенні Генерального консульства України в Нью-Йорку відбулася презентація громадської організації “ Нова українська хвиля” та її інтернет-видання.

[Відео дивіться ТУТ]

Міжнародна науково–практична конференція «Українська діаспора – джерело утвердження позитивного образу України у світі» відбулася у Стемфорді 20–21 вересня 2008 року

 
  Головна  
 

КАЛЕНДАР
«    Лютий 2010    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28

ОПИТУВАННЯ

АРХІВ
Березень 2017 (1)
Січень 2017 (1)
Грудень 2016 (5)
Жовтень 2015 (2)
Березень 2015 (1)
Жовтень 2014 (3)
   
 
  Аналітика : Українські вибори: загроза чи новий шанс  
 
   
 
 
   
 
Ольга Ситник

Результати цих виборів для українців – це новий шанс. Такий висновок я зробила написавши статтю для найбільшої англомовної газети Грузії GEORGIA TODAY.

Коли мені сказали, що цей випуск газети буде присвячений виборам в Україні і попросили написати статтю на цю тематику я задумалася. Про що ж писати? Виливати свої страждання через те, що Янукович – Президент України і бідкатися як в нас все погано чи написати суху аналітичну статтю не вдаючись в сентименти.

Щоб трохи оновити свій англійський лексикон і подивитися, що пишуть про українські вибори в світі я ввела в гуглі «Ukrainian elections» і почала читати. Те, що я прочитала мене просто вразило. На шпальтах провідних світових газет (New York Times, Spiegel …) іноземні дописувачі відверто глузували з наших кандидатів на найвищу державну посаду: «цей високий, огрядний, недолугий чоловік», «це надмірно амбітна леді з косою», «ця маріонетка олігархів і вірний слуга Росії, що очевидно стане Президентом України» … Мороз пробіг по шкірі з такого відкритого висміювання. Потім прочитала аналітику наших дописувачів в іноземні видання, які писали про Україну з таким розчаруванням і скептицизмом, що в мене, якщо б я не жила в Україні, склалося б враження про Україну як країну, що гірша країн Африки і яка впевнено крокує до самознищення.

Але є інша правда. Яку не розуміють ні олігархи, ні світ, ні наші державні керманичі. І саме про це я писала для Georgia Today. Після 2004 року Україна змінилася. Це був переламний момент, коли ми здобули справжню свободу. Але ми забули, що свобода – це не лише права. Це величезна відповідальність за той вибір, який ми зробили. Після нашого майдану ми мали повернутися додому і захищати отриману свободу, виходити на свої маленькі майдани в селах, містах, містечках. Мали самоорганізовуватися і контролювати владу. Мали вимагати «бандитів в тюрми».

Але цього не сталося. Ми роз’їхалися до своїх домівках і підприємці, які  за власний кошт возили людей до Києва на Майдан, повернулися і продовжували давати хабарі, замість того, щоб боротися із корупцією; уникати оподаткування заміть того, щоб вимагати його зниження; давати «відкатии» і робити всі інші протиправні речі. Студенти, які стояли на Майдані повернулися додому і знову давали хабарі викладачам, мирилися із неадекватно впровадженою болонською системою. Ми не відреагували на відверте нахабне вбивство київського еколога, яких захищав Жуків острів, пробачили «педофільський скандал», дали забрати в себе право вибору, коли не відрегували на скасування місцевих виборів! І після цього ми з образою дивимося в сторону Ющенка і продовжуємо думати, що це він у всьому винен, а нас, бідолах, знову обманули.

За цих 5 років ми маємо 2 основних уроки: урок 1 – свободу можна здобути; урок 2 – свобода це не лише права, це відповідальність кожного, хто за неї боровся.

І зрозумівши цей другий урок ми тепер готові для самоорганізації, громадської активізації і громадського контролю. І цей рух вже почався по всій Україні, в великих і малих, формальних і неформальних товариствах. Фактично щотижня ми в «Українській Громаді» отримаємо повідомлення про те, що десь в Україні люди вже самоорганізувалися на рівні села, десь почали масово створювати ОСББ та отримувати незалежність від ЖЕКІв, десь розпочали рух за органічну їжу… Ідея самооранізації буквально «витає в повітрі».

А те, що Віктор Янукович – Президент України лише посилює всі низові рухи. Тому що сам факт того, що він очолює країну підіймає протестні настрої і заставляє людей діяти. Якщо б Віктор Янукович став Президентом у 2004 році, то в нас була б «азаровщина», повне приниження прав і свобод людини і монополія донецького бізнесу. Але зараз Україна змінилася. Ми отримали два важливі уроки і тепер маховик України розкручується і з кожним днем набирає все більшої потужності.

І тихо, поки весь світ не звертає на нас уваги, всередині цієї України зароджується нова Україна. Україна, яка більше не звинувачує в своїх бідах владу, корупцію, бюрократію, а Україна, яка засукає рукава і починає діяти!

 

Ольга Ситник

 

Стаття в Georgai Today:

Обкладинка – http://www.georgiatoday.ge/upload_files/elversion/issue497_01.pdf

Тест статті - http://www.georgiatoday.ge/upload_files/elversion/issue497_04.pdf

 


 
 
 
Dear visitor, you went to the site as an unregistered user. We encourage you to register or enter the site under your name.
 
   
 
 
   
   
   
 
 (голосів: 1)
| Переглядів: 1987
 [Друк]
 
     
TOП НОВИН

РЕКЛАМА


 
   
Warning: Unknown: open(/home/content/83/10146283/tmp/sess_p4gquigkdebam35e4jf01sqpt2, O_RDWR) failed: No such file or directory (2) in Unknown on line 0 Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct () in Unknown on line 0