Третє березня – день народження “Нової української хвилі”

Дорогі наші читачі, дорогі земляки! 3 березня у приміщенні Генерального консульства України в Нью-Йорку відбулася презентація громадської організації “ Нова українська хвиля” та її інтернет-видання.

[Відео дивіться ТУТ]

Міжнародна науково–практична конференція «Українська діаспора – джерело утвердження позитивного образу України у світі» відбулася у Стемфорді 20–21 вересня 2008 року

 
  Головна  
 

КАЛЕНДАР
«    Вересень 2009    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 

ОПИТУВАННЯ

АРХІВ
Березень 2017 (1)
Січень 2017 (1)
Грудень 2016 (5)
Жовтень 2015 (2)
Березень 2015 (1)
Жовтень 2014 (3)
   
 
  Аналітика : Мова-основа самоідентифікації нації  
 
   
 
 
   
 

    Для конкретної будуючої бесіди треба шукати спільний знаменник. Не потрібно і не корисно у творчій дискусії лаятися чи насміхуватися. Це тільки загострює пристрасті. Рівнож подавати виїмкові випадки, де російськомовні приносять користь Україні, не допомагає у розвязанні основного питання. До речі Клички, як і інші спортсмени- жертви свого радянського оточення та русифікації, завдали собі труду та вивчають українську мову і виступають часто, зокрема по телебаченню англійською, уникаючи російської навмисно, бо користуючись російською вважають себе неадекватними представниками України. Навіть футболіст Андрій Шевченко виступив перед змаганням Світової чаші футболу у 2006  з заявою в українській мові, яку він відчитав.

     Не має змісту відповідати на особисті напади і тому не розуміючи при чому тут моя біографія чи життєві обставини інших представників діяспори, я обмину це питання. Достатки не здискваліфікують діяспорчан від аналізу мовної проблеми в Україні. Щодо заяв готовності до збройного захисту, я трішки застарий. А щодо свічок, то діяспора засвітила не одну свічку для України. Як легко живеться на Заході можна запитати у заробітчан т.зв. трудової хвилі діяспори, які дуже довгі години без вихідних та за відносно малі гроші працюють  по країнах Греції, Німеччини, Чеської республіки, Італії, Португалії, Іспанії, Канади чи США. Напевно скажуть, що ні євро ні доляр не ростуть на деревах. До речі майже чверть ВВП України надходить від грошевих вкладів з діяспори.

    В одному  я згідний з журналістом і  громадським активістом Дмитром Гнапом, що мова-основа самоідентифікації нації. У всьому іншому я не згоден, або вважаю не суттєвим для корисної дискусії.

     Перелічені економічні та суспільні труднощі в Україні дійсні, одначе не притаманні тільки Україні. З ними боряться громадяни майже усіх пострадянських демократичних держав. Дійсно, цим проблемам треба не тільки співчувати, але по можливості допомагати розвязувати.  Одначе Україна мабуть єдина демократична пострадянська держава де на вулицях її столиці важко почути рідну мову. Поїдьте в Прибалтику, Грузію, Польщу, Словаччину, тощо.

     Чому це так? Правда від початку існування незалежної української держави по сьогодні. за малими виїмками, влада була і залишилась неукраїнська, а то і проросійська. Це передусім відноситься до законодавчих та виконавчих гілок.

     Правда є пафосні виступи в користь української мови. Кілька тижнів тому на Річних нарадах Світового Конгресу Українців у Львові,  Премєр міністер України пані Юля Тимошенко, яка фактично одна з виразників патріотичного проукраїнського табору,  висловилась про проблему української мови в Україні:  

...що тішить мою душу, це те, що сьогодні в Україні вже немає ніякого сперечання навколо цього і навіть ті, хто сьогодні заявляє про те, що російська мова мусить стати другою державною, своїх дітей навчають в українських школах, тому що якщо вони хочуть, щоб їх діти проходили той самий шлях, які проходять сьогодні політики з таких специфічних таборів, діти мусять знати українську мову... Сьогодні 81% освіти... відбувається українською мовою... українська мова абсолютно органічно стала модною... її вчать, нею розмовляють і навіть, якщо там політики шумлять, країна помінялася дуже сильно і фундаментально...І хочу вам сказати, що поки наша команда при владі, поки справжні патріоти і українці при владі, а я думаю, що це вже буде незмінним, нікому в Україні ми не дамо навіть поставити питання про будь-яку другу державну мову, тільки українська, раз і назавжди....

    Мені здається, що таких популістичних фраз далеко замало. До речі пані Юля висловлювалась майже дослівно рік тому на Конресі СКУ. На жаль за роки її прем'єрства не було конкретних заходів.

     Трета гілка - судівництво не діє в Україні як у нормальних державах. Зачасто, немов на базарі, можна купити майже будь-який вирок. Традиційна четверта гілка влади – преса в Україні не тільки переважно російськомовна, але проросійська по дусі. Зайдіть у кіоск або на Інтернет. Ясно, що є виїмки, Українська Правда, Майдан, тощо.

     Я вважаю, що внаслідок 350 літнього поневолення велика частина населення України є психологічно пригноблена до рабського стану. Проблема не так у самій реалії, що Україна сьогодні розмовляє передусім російською мовою, як у тому, що її патріоти при такому стані залишаються спокійними. До речі виступ пана Гнапа підтверджує цей стан. Мені здається, що пан Гнап надто спокійний.

     Це не традиційний аналіз, бо психологи твердять, що психологічно хворі часто неспокійні, і щоби виздоровіти треба шукати спокою.  Поет Богдан Ігор Антонич писав:

Боюсь згасити світло лямпи,

   Бо може стати ще страшніш.

                                               І ніч, розкладена на ямби,

                                              У серце влилась, наче ніж.

                                              Ніяк заснути! Кличуть півні,

                                              Годинник б’є і місяць лине.

 Мій сон, мій голос неспокійний

   В моїй трагічній Батьківщині .

     Я і другі діспорчани переживають стрес спричинений відсутністю української мови у кожноденному життю нашої батьківщини. Ми відмовляємось шукати власного спокою, а радше намагаємось змінити основну причину нашого неспокою. Ми не піддаємося стресові, а  вважаємо рабами тих українців хто сприймає трагічний стан нашої мови на рідній землі спокійно. Брат Президента  США Джона Кеннеді якого пан Гнап цитував, Роберт Кеннеді, який був кандидатом у президенти але його вбили, говорив приблизно таке:  Є люди які дивляться на справи так як вони є і питають:” Чому?”. Я дивлюсь на справи, як вони повинні бути і  питаюся:” Чому ні?”.



3 вересня 2009                                                                     Аскольд Лозинський


 
 
 
Dear visitor, you went to the site as an unregistered user. We encourage you to register or enter the site under your name.
 
   
 
 
   
   
   
 
 (голосів: 0)
| Переглядів: 2057
 [Друк]
 
     
TOП НОВИН

РЕКЛАМА


 
   
Warning: Unknown: open(/home/content/83/10146283/tmp/sess_m3vl78ne194v53lm3bskqiamn6, O_RDWR) failed: No such file or directory (2) in Unknown on line 0 Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct () in Unknown on line 0