Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/vpx8x7po6oto/public_html/engine/modules/show.full.php on line 473 Прес-конференція Вадима Карасьова на тему: ”Чому віце-президент США Джозеф Байден їде до України?” » Нова Українська Хвиля Untitled Document
 
 
   
   
 
Третє березня – день народження “Нової української хвилі”

Дорогі наші читачі, дорогі земляки! 3 березня у приміщенні Генерального консульства України в Нью-Йорку відбулася презентація громадської організації “ Нова українська хвиля” та її інтернет-видання.

[Відео дивіться ТУТ]

Міжнародна науково–практична конференція «Українська діаспора – джерело утвердження позитивного образу України у світі» відбулася у Стемфорді 20–21 вересня 2008 року

 
  Головна  
 

КАЛЕНДАР
«    Липень 2009    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

ОПИТУВАННЯ

АРХІВ
Березень 2019 (1)
Березень 2017 (1)
Січень 2017 (1)
Грудень 2016 (5)
Жовтень 2015 (2)
Березень 2015 (1)
   
 
  Політика : Прес-конференція Вадима Карасьова на тему: ”Чому віце-президент США Джозеф Байден їде до України?”  
 
   
 
 
   
 

16 липня в агентстві «УНІАН» відбулася прес-конференція директора Інституту глобальних стратегій провідного політолога і політтехнолога Вадима Карасьова на тему: ”Чому віце-президент США Джозеф Байден їде до України?”. Пропонуємо читачам сайту ознайомитися з повною версією виступу експерта.


Вадим Карасьов:

Важливо окреслити саме контекст візиту. Необхідно наголосити, що не зважаючи на той безлад та іммобілізм, який демонструє сьогодні парламентсько-партійна і політична система України зовнішня політика України, тим не менш, демонструє певну мобільність.

Не зважаючи на внутрішньополітичні бар’єри, перешкоди і інші негативні фактори, зовнішньополітична стратегія Президента України реалізується. І про це саме свідчить візит віце-президента США до України.

Думаю, що якраз в ході цього візиту може бути обговорена попередня домовленість про візит Президента США Обами до України восени цього року. Також мова може йти про візит Держсекретаря США Хіларі Клінтон.

Дипломатична активність Сполучених Штатів Америки на українському дипломатичному треку може свідчити про те, що Україна зайняла реальне впливове місце на дипломатичній карті США, на дипломатичних маршрутах США. Візитний контекст, який є певною “візитівкою” візиту Байдена, полягає в тому, що віззит цього політика не є компенсаційним, компенсаторним «утешительным призом» для України після візиту Б.Обами до Москви.

По-друге, візит Байдена взагалі не потрібно ув’язувати з візитом Барака Обами до Москви. Це різні речі, різні дипломатичні історії. США не збираються ув’язувати відносини з Москвою з відносинами з Києвом, відносини з РФ і відносини з Україною в контексті російсько-американських відносин. Незалежно від того, що Росія і російське керівництво хотіли б якраз вписати у контекст відносин із США Україну і українську зовнішню політику.

Про те, що не потрібно пов’язувати відносини США і Росії з відносинами США і України свідчить виступ Барака Обами перед представниками російської економічної школи, в якому він наголосив на тому, що і Україна і інші країни мають реальне право на свою модель зовнішньої політики, на свій реальний суверенітет. Реальний суверенітет - це те, що має стати і бути “краєугольним” стрижнем світового міжнародного порядку.

До речі, якраз стратегія Росії і полягає в тому, щоб пов’язати відносини України і Росії з відносинами України і НАТО, щоб це було в таких трикутниках. Щоб Україна була в цьому трикутнику як об’єкт, а не суб’єкт активної дипломатичної діяльності. У цьому контексті наша зовнішньополітична стратегія полягає в тому, що відносини України з Росією – це одне, а відносини України з НАТО, України з ЄС, США і будь-які інші українські відносини – це інші тексти і контексти, інший контекст і контент.

Можна говорити про те, що візит Байдена до України, в противагу візиту Обами до Москви, пройде не за московським сценарієм. Це саме американо-український сценарій дипломатичних і стратегічних відносин між Україною і США. Більше тог, відносини США і Росії, відносини США і України – це різний характер відносин. США і Росія – це скоріше прагматичні стосунки, вони стосуються в основному проблем Афганістану, сьогодні це одне з основних дипломатичних завдань Барака Обами, стабілізація Афганістану і створення там стабільних структур держави і безпеки.

Для США відносини з Росією важливі фактично лише з точки зору транспортування, логістики транспортування військових вантажів через територію Росії до Афганістану. Для Сполучених Штатів Америки Росія опинилася серед країн другої категорії, відносини з якою формуються залежно від того, який зиск чи які витрати можуть дати відносини з цією країною. Росія допоможе США більш ефективно вирішити проблему Афганістану, такі відносини будуть налагоджуватися і будуть постійними. Наприклад, по результатам візиту Обами до Москви була реальна домовленість, що військові літаки США будуть виконувати над територією Росії 4 – 5,5 тис. польотів на рік. До речі, на транспортуванні військових вантажів до Афганістану через Росію бюджет США зекономив 150 млн. доларів на рік. Це досить важливо, але це прагматика не із розряду партнерських стратегічних відносин між країнами.

В порівнянні з цим відносини між США і Україною, це відносини стратегічного діалогу двох країн в рамках Хартії про стратегічне партнерство, яка була підписана в грудні 1998 року. США відносяться до України як до ключового партнера, ключової країни в регіоні східної Європи – це перше. По-друге, Україна для США - одна із ключових країн в чорноморсько-каспійському регіоні, один із ключових партнерів енерго-транзитного простору співдружності енергетично-транзитних держав, Україна – це країна, яка займає одне з ключових місць на новій енерго-транзитній карті Європи, Євразії, Кавказу і ключове місце в трубопровідній логістиці, яка сьогодні знаходиться на етапі переформатування в чорноморсько-каспійському регіону, в східній Європі.

Візит Д.Байдена – це не російський сценарій, це не компенсація і не «утешительный приз». Це саме американо-український сценарій, який свідчить про те, що Україна є реальним важливим стратегічним партнером для США.

Не варто також пов’язувати візит Віце-президента США Байдена до України з його візитом до Грузії. Україна не Грузія, Ющенко не Саакашвілі. В Грузії свої проблеми і своя історія відносин. В Україні інша історія, про яку було сказано раніше.

Ми знаємо про нестабільну ситуацію в Грузії. До речі, така ж нестабільна ситуація і в Україні. Але в Україні вона протікає в рамках легальних, легітимних форм в парламенті. По-друге, в Україні ОМОН ніколи не розганяв демонстрації опозиції. По-третє, в Україні немає проблем з сепаратистськими територіями. Ти більше немає і ніколи не буде такої ситуації, щоб українське керівництво в силу тих чи інших причин, провокацій починало озброєні акції по відношенню до бунтівних регіонів або бунтівних провінцій, як це було на прикладі Грузії Саакашвілі в серпні 2008 року. Тому це окрема справа і не потрібно тут пов’язувати і створювати штучний пакет Грузія-Україна. Тим більше, що і географічно і геополітично різні ваги України і Грузії.

Тепер, що стосується можливої конкретики, що хотілося б експертному середовищу мати на виході від цього візиту в якості результату. По-перше, колись була комісія Кучма-Гор, до речі, вона непогано працювала. Можливо сьогодні потрібно відновити таку комісію на рівні Віце-президент США і Президент України Ющенко-Байден. Це була б досить серйозна реально-змістовна акція по наповненню реальним змістом стратегічного діалогу між США і Україною. Тим більше, що сьогодні, якщо враховувати реальний початок  президентської кампанії а також позиції основних фаворитів із числа обойми кандидатів на президентські вибори, то що видається характерним. Перше, позиція Ющенка є щира, чітка, ясна і це, навіть якщо з цією позицією не погоджується партнер, дає можливість вибудовувати раціональну стратегію відносин. А якщо взяти інших наших кандидатів, то тут всі уникають якогось чіткого зовнішньополітичного позиціонування, як свого кандидатського, своєї політичної сили так і країни в цілому. Хочу нагадати, що якщо у вас немає чіткої позиції, це означає, що у вас немає чіткої орієнтації у просторі і потім це приносить збитки як торгівельним відносинам так і взагалі геополітичним позиціям країн.

Так от, на відміну від так званих “безідейних прагматиків”, зовнішньополітичні позиції яких коливаються від того, в яких столицях вони бувають в той чи інший період, з Ющенком тут все ясно. В тому сенсі, що він залишається реальним ефективним партнером для нинішньої американської адміністрації. Тим більше, що ще шість місяців до виборів.

Ми знаємо, що на виборах в фазі гарячої передвиборчої кампанії і Янукович, і Тимошенко, і Яценюк будуть уникати чіткого зовнішньополітичного позиціонування, для того, щоб не втратити якусь частину електорату і будуть думати про електоральну кон’юнктуру а не про національні інтереси. Всі будуть займатися тим, що я називаю “юлізмом” - “юліть” в зовнішньополітичному сенсі незалежно від того, хто буде виконувати цю роль, сама Ю.Тимошенко чи хтось інший. Тому сьогодні новій американській адміністрації можна дійсно розраховувати на те, що в особі Ющенка вони зустрінуть реального, раціонального і серйозного партнера, який не буде свою позицію змінювати залежно від того, до якої столиці він буде наближатися в той чи інший період до кінця своєї президентської каденції.

Тому, якщо його переоберуть президентом, то це буде вибір України, тому що будуть обирати в тому числі і його зовнішньополітичну позицію, а не зовнішньополітичного “кота в мішку” з незрозумілими зовнішньополітичними орієнтаціями того чи іншого кандидата.

Також важливий ще один контекст візиту Віце-президента США Байдена до України. Цей контекст пов'язаний з ситуацією в Україні і навколо України. Пов'язаний з взаємовідносинами між внутрішньою і зовнішньою політикою.

Я лише нагадаю, що коли почав розпадатися Радянський союз, був підписаний Варшавський договір, вийшла цікава стаття відомого американського політолога Снайдера, вона була опублікована в журналі «США Економіка Політика Діалоги» 1990 рік №2. Мова там йде про те, що держави чи країни, які добре урядуються, в яких хороший уряд, мають добре управління зсередини лише у тому випадку, якщо вони інтегровані у міжнародний порядок. Тому проблеми внутрішньої стабільності України породжені, можливо, не тільки і не скільки внутрішніми проблемами України, скільки тим, що Україна сьогодні не інтегрована в Європу і європейський міжнародний порядок.

Якщо б не було допомоги з боку ЄС, з боку Євроатлантичного клубу держав для Польщі, Чехії, Угорщини, Румунії, Болгарії, там були б ті ж проблеми, що у України сьогодні. Хіба не впливає на внутрішньополітичну українську нестабільність різне бачення зовнішньополітичних векторів різними політичними силами, коли геополітичні питання стають фактором внутрішньополітичної боротьби. Це означає, що для того, щоб вирішити питання внутрішньополітичної нестабільності потрібно, щоб була чітка, прозора, раціональна зовнішня політика, направлена на інтегрованість в клуб стабільних країн. Сьогодні це ЄС, Євроатлантична спільнота. І в цьому сенсі ЄС, наші партнери з Берліну, Брюсселю, Парижу і інших європейських країн мають зрозуміти, що Україні потрібно допомогти, що не потрібно її лишати на одиниці зі своїми проблемами, тим більше, що ще є зони нестабільності на Кавказі, в Росії. Проблеми зовнішньої безпеки і внутрішньої стабільності пов’язані одні з одними. Польщі допомогли свого часу, вкачали туди більше 40 млрд. євро за часи незалежності Польщі. Тепер Польща стабільна, представник Польщі обраний головою Європейського Парламенту. Польська еліта фактично сьогодні інтегрована в європейську брюссельську єесівську еліту. Я вже не говорю, про те, що Румунія, Болгарія прийняті в НАТО і ЄС, хоча по критеріям тієї ж корумпованості вони набагато випереджали і можливо випереджають ще Україну.

Сьогодні потрібно не залишати нас один на один чи з Росією, чи з своїми проблемами, а допомагати реально і робити все, щоб Україна наближалася, інтегрувалася до простору стабільності, яким є сьогодні Європейський союз. Тим більше, що потрібно ще оцінити 93-94 рік, коли Україна прийняла рішення про відмову від ядерної зброї, вона відмовилася від цього. Проблема в оцінках, я вважаю, не фінансових, а в тому, на який крок пішла Україна для того, щоб продемонструвати свою миролюбність, свою зовнішньополітичну ідентичність. Справа в тому, що ми не отримали, те що мали б отримати. Проблема не в фінансах, а в інтегрованості, в економічних взаємозв’язках.

Потрібно сьогодні, я думаю, проаналізувати гарантії Будапештського меморандуму грудня 1994 року, гарантії, які дали країни ядерного клубу, США, Франція, Британія, Китай і Росія для того, щоб ми мали більш сильні, більш реальні, біль гарантовані гарантії своєї національної безпеки. Тим більше, що сьогодні формуються нові точки, зони, плацдарми східноєвропейської стабільності і східноєвропейської безпеки. Взагалі можливо сьогодні ми наближаємося до формування такого східноєвропейського консенсусу безпеки за участі наших європейських партнерів, стратегічних партнерів в тому числі і за участю США, зважаючи на реальне значення України для американської зовнішньої політики і для Європейського союзу.

Потрібно шукати і в руслі цих гарантій і поза межами цих гарантій нові реальні перспективні треки співпраці України з країнами ЄС, з Францією, Німеччиною, ключовими країнами ЄС.

Ще раз хочу наголосити, президентські вибори в Україні пройдуть, але вони не вирішать проблеми внутрішньополітичної стабільності, тому що Україна – це та країна, яку можна назвати політологічним терміном “зовнішньополітична країна”, в якій зовнішня політика безпосередньо напряму, без ніяких пунктирів і контурів, пов’язана з внутрішньою ситуацією. Багато що вирішує саме зовнішньополітичне позиціонування і зовнішньополітична дипломатична ідентичність і активність України. Тому ефективність зовнішньої політики України  - це крок  до внутрішньої стабільності і  взагалі до національної безпеки України.

 

Igls.com.ua, 17.07.2009

 
 
 
Dear visitor, you went to the site as an unregistered user. We encourage you to register or enter the site under your name.
 
   
 
 
   
   
   
 
 (голосів: 0)
| Переглядів: 2407
 [Друк]
 
     
TOП НОВИН

РЕКЛАМА