Третє березня – день народження “Нової української хвилі”

Дорогі наші читачі, дорогі земляки! 3 березня у приміщенні Генерального консульства України в Нью-Йорку відбулася презентація громадської організації “ Нова українська хвиля” та її інтернет-видання.

[Відео дивіться ТУТ]

Міжнародна науково–практична конференція «Українська діаспора – джерело утвердження позитивного образу України у світі» відбулася у Стемфорді 20–21 вересня 2008 року

 
  Головна  
 

КАЛЕНДАР
«    Квітень 2009    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 

ОПИТУВАННЯ

АРХІВ
Березень 2017 (1)
Січень 2017 (1)
Грудень 2016 (5)
Жовтень 2015 (2)
Березень 2015 (1)
Жовтень 2014 (3)
   
 
  Меридіани : Аквіла знаходиться набагато ближче!  
 
   
 
 
   
 


Всі ми вивчали в школі географію Світу та України, але мало хто з нас, іммігрантів першого покоління , добре знає карту Італії, де українська громада проживає вже понад п’ятнадцять років. Коли стався землетрус в Абруццо, реакція людей була різною. Багато українців з інших регіонів Італії чомусь вважають, що це сталось десь там, десь дуже далеко. 

Тож Абруццо полягає між регіоном Лаціо на заході, Молісе на півдні, Марке на півночі та омивається морем на сході. Як бачите, шановні «романі», «кампобассоні», «анконезі», наші земляки знаходяться всього в годині – дві їзди від міст, в яких ми проживаємо.

За день до свята Пасхи, в суботу 18 квітня, ми разом з Лілією Білик (Президентом асоціації «Україна в Європу») та Маєю Рудкою (Президентом філіалу Християнської асоціації Італія – Україна в місті Пескара), організували зустріч в місті Аквіла на площі Ротонда з українськими громадянами, які потерпіли від землетрусу.

Люди розповіли нам багато різних історій, які стались з ними під час землетрусу. Слухати їх було нелегко. Декілька днів після зустрічі я не могла сісти за написання статті. Почуття , що переповнювали , були сумбурними. Адже хотілось допомогти всім і зразу, але я розуміла, що на організацію допомоги потрібний час. Тим часом ці люди будуть продовжувати жити в наметах, готелях, зруйнованих будинках без роботи та інформації.

Ось що розповідає Галина Штангред з Аквіли, з якою я мала нагоду познайомитись минулого року у церкві Свята Софія у Римі під час святкування Пасхи. Здавалось,ця українська жінка розцвіла після створення нової сім’ї та народження молодшої дитини: «Коли ми з чоловіком прокинулись, то побачили, що стіни падають, батареї вистрілюють. Першою почало засипати дитячу кімнату. Моя старша дочка взяла на руки сестричку і вибігла босою на двір. Якби вона цього не зробила, обидвох могло вже не бути на світі. Вона ще й зараз знаходиться у стані стресу.

В такі моменти не думаєш про матеріальне. Ми залишились без квартири, документів, роботи. Живемо в готелі. Хотіли одружитись з чоловіком влітку, та все було не до того. Старша донька цього року повинна була отримати диплом, та  університет закрили. Мені вдалося розкопати деякі документи з – під каміння. Хочемо подякувати італійській владі, яка зразу надала нам можливість тимчасового проживання та харчування. Просимо українські інституції та громадські організації надати нам можливість отримувати інформацію та продовжувати організовувати в різних містечках зустрічі українських «абруцезів», адже ми втратили номери телефонів всіх наших друзів та знайомих!».

Президент  філіалу християнської асоціації Італія - Україна в Пескарі Майя Рудка зробила неймовірне! Вона відбудувала по крапельках перший список потерпілих українців в Абруццо, який доходить до 150 чоловік та передала всі дані в Центр допомоги українським громадянам при Посольстві України в Італії.

Для неї це є її щоденною працею. Адже її знають всі українці, що проживають в цьому регіоні. Три роки підряд ця жінка працює в асоціації, розповсюджуючи найнеобхіднішу інформацію для іммігрантів. Дякуючи своїй приватній справі – туристичному бізнесу та продажу квитків, яку вона здійснює разом з чоловіком, вони ведуть постійні переговори з авіакомпаніями про повернення потерпілих українців додому безкоштовно.

Є в Аквілі Греко – Католицька українська церква Сакро Куоре (Святе серце). Сюди приходядь українці щодня до отця Сергія Знака, який вміє вислухати кожну людину та надати їй можливу допогу.  Хочеться подякувати цій людині за непереоцінену працю священника, психолога та  культурного посередника між двома націями, яку він скромно виконує щодня.

Вперше в моєму житті мені прийшлось роздавати гроші землякам. За роки роботи в газеті, асоціації, бюро перекладів, профспілці, Мерії міста Риму автоматично надаю безкоштовну інформацію, відповідаю на телефонні дзвінки з ранку до вечора, як і десятки інших голів громадських організацій по всій Італії.

alt

Лілія Білик зібрала 500 євро разом з членами асоціації «Україна в Європу», я вирішила надати допомогу перш за все як радник Мерії Риму та приєднатись до акції, надаючи таку саму суму грошей. Майя Рудка це робила вже не вперше за ці тижні після землетрусу, роздаючи пожертву від Християнської асоціації Італія – Україна у Римі та Пескарі.

Склавши список людей, які отримали допомогу, ми розповіли їм про їх права, надали номери телефонів Центру допомоги при Посольстві України в Італії та профспілок, щоб вони мали можливість вирішити проблеми з документами, поверненням додому та нарахуванням ліквідаційних.

Деякі люди вирішили переїхати в інші міста, ми привезли їм списки італійських сімей, які готові взяти їх на роботу. Та більшість українських «абруцезів» за багато років проживання в цьому регіоні вже звикли до цієї землі і не хочуть виїзджати з регіону, сподіваються, що з часом все стане на свої місця та життя продовжиться.

Дуже тепло люди розповідали про попередню зустріч з представниками українського Консульства та Посольства з Риму та просили продовжувати організацію таких зустрічей в різних містах регіону Абруццо, щоб люди мали нагоду отримувати інформацію, українські газети та інтернаціональні картки, щоб мати можливість повідомити рідним, що з ними все в порядку та вирішити проблеми з документами та поверненням на Україну.

Наша поїздка відбулась перед Пасхою, сімейним святом, яке зазвичай об’єднує всю родину. Ми подарували людям Пасочки та українські продукти, люб’язно запропоновані Наталкою Козак та Бартоломео Надзарено, власниками українського магазину «Козак» у Римі.

Люди, яких я бачила перший раз в житті, за декілька годин стали рідними. Вони продовжують дзвонити щодня. Запитують, «коли ви ще приїдете?». Адже наслідки землетрусу будуть давати про себе чути ще багато місяців, а може і років...

У подорож ми їздили з нашими чоловіками, громадянами Італії, яким ми безмірно вдячно за терпіння та допомогу. Та хоча поряд з нами були представники організацій «Червоного Хреста» та  «Протеціоне чівілє» (Цивільного захисту), по дорозі в Аквілу одна думка не їшла з голови.

Лілія Білик тільки вранці зустріла в Римі свого сина, який приїхав накінець по з’єднанню сім’ї після тринадцяти років очікування процесу бюрократії та влаштування життя (дочка приїхала два роки назад), а вже через декілька годин їхала зі мною в машині в місце, де недавно загинули сотні людей. Адже поштовхи продовжуються і сьогодні!

Я називаю це героїзмом простих людей, які вносять посильний вклад в життя громади своєю щоденною працею.

Народне українське прислів’я «Друг познається в біді» мені здається більш, ніж доцільним в таких випадках. Є люди, які завжди знаходять час, гроші, можливості. І при цьому не приймають участі у конкурсі на номінації премій, не претендують на медалі, не виставляють свої кандидатури в Парламентах.  Але, дякуючи саме цим простим людям, які вміють взяти на себе відповідальність у важливий момент для свого народу та країни , в якій проживають, і продовжують існувати ці людські цінності!

Коли мені говорять, що в Італії від 44 до 80 українських осередків, хочеться запитати, що члени та голови цих організацій розуміють під словом «пожертва»? Адже ми тільки вчимося цим старим, як світ, словам! «Пожертва» - це добровільний внесок для надання допомоги людям, які в цей час її потребують!

Мені надіслали листи з української громади з Америки, Канади, Португалії, з УВКР та асоціації «Україна – Світ» з України. Всі запитують, чим могли би допомогти і що ми плануємо робити.

Ми дуже сподіваємось, що робота, яку почали три українські асоціації разом з Посольством України, буде підтримана і продовжена всіма організаціями та простими людьми в Італії та за кордоном!

Непереоціненою є роль мас – медія: газет, радіо та телебачення, інтернет - сайтів. Адже саме дякуючи інформації можливо підтримувати зв’язок з сотнями тисяч українців, які проживають по всій Італії та за її межами.

Першою акцією, до якої ми просимо всіх приєднатись, є проведення безкоштовного концерту Дитячої вокальної групи з Києва у Римі у четвер 7 травня о 16.00 у театрі «Емоцій» (Teatro dell’Emozioni”, via Tor Caldara, 23, Fermata Arco di Travertino, Metro A). Всі гроші, зібрані під час концерту, будуть передані людям, які постраждали від землетрусу в регіоні Абруццо. Серед них є багато дітей: для них планується закупити українські книжки та іграшки.

Життя складається з білих, сірих та чорних полос. Як хочеться, щоб під час чорної полоси поряд були близькі та друзі та допомогли разом наблизити спокійні та щасливі дні наного життя!

Тетяна Кузик,

Радник Мерії Риму, Президент ЦКРУОвІ

Тел.: 3397584432

Ліля Білик,

Президент асоціації «Україна в Європу»

Тел.: 3494446319

Майя Рудка,

Президент філіалу в Пескарі

Християнської асоціації Італія – Україна

Тел.: 3494761610

 
 
 
Dear visitor, you went to the site as an unregistered user. We encourage you to register or enter the site under your name.
 
   
 
 
   
   
   
 
 (голосів: 0)
| Переглядів: 2088
 [Друк]
 
     
TOП НОВИН

РЕКЛАМА


 
   
Warning: Unknown: open(/home/content/83/10146283/tmp/sess_stpe6el25k8r69p0tb2nqhgfv6, O_RDWR) failed: No such file or directory (2) in Unknown on line 0 Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct () in Unknown on line 0