Третє березня – день народження “Нової української хвилі”

Дорогі наші читачі, дорогі земляки! 3 березня у приміщенні Генерального консульства України в Нью-Йорку відбулася презентація громадської організації “ Нова українська хвиля” та її інтернет-видання.

[Відео дивіться ТУТ]

Міжнародна науково–практична конференція «Українська діаспора – джерело утвердження позитивного образу України у світі» відбулася у Стемфорді 20–21 вересня 2008 року

 
  Головна  
 

КАЛЕНДАР
«    Квітень 2009    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 

ОПИТУВАННЯ

АРХІВ
Березень 2017 (1)
Січень 2017 (1)
Грудень 2016 (5)
Жовтень 2015 (2)
Березень 2015 (1)
Жовтень 2014 (3)
   
 
  Меридіани : Стандарт емігрантського життя в Італії (сторінками італійської преси)  
 
   
 
 
   
 

Леся Ситікова


Станом на 01.01.2007 року Національним статистичним інститутом Італії зареєстровано 120 тисяч українців-резидентів, тобто тих, що мають постійний «вид на проживання» в цій країні.

Серед емігрантських громад українці посідають четверте місце за чисельністю після албанців, марокканців та румун.

36,9% українців населяють обласні центри. Найпопулярніші місця розселення – південна провінція Кампанія (близько 22% від загального числа українських мігрантів), північні провінції – Ломбардія (17,9%) та Емілія-Романія (12%), і центральна - Лаціо (в різні роки від 18 до 9,7% у 2007 р.).  45% з тих українців, що населяють Кампанію, обрали місто Неаполь, 36% з провінції Ломбардія проживають у Мілані, 69% з провінції Лаціо населяють Рим, найбільша частка (20%) українців з провінції Емілія-Романія проживає у Болоньї.

За статевим складом, безумовно, українська еміграція в Італію має жіноче «обличчя». В 2007 році на 100 українок припадало лише 24 українських чоловіки.

Міграційна поведінка.

Традиційна схема міграції – коли чоловік є головною діючою особою. Він налагоджує життя в приймаючій країні, забезпечує стабільне фінансове становище, а згодом з ним возз’єднуються члени його сім`ї. Така схема працює серед вихідців з Південної Африки, Сенегалу та країн Індійського півострова.

Серед іммігрантів із Центральної Європи, Латинської Америки та Східної Азії перевага - на боці жінок. Вони першими виїжджають за кордон і створюють умови для подальшого переміщення чоловіків. Цікаво, що філіппінки залучають своїх чоловіків до праці в тих секторах економіки, де працюють самі. Переважно це робота хатньої прислуги.

Українки, на відміну від жінок інших національностей, рідше возз’єднуються із своїми чоловіками, самостійно налагоджуючи своє життя на чужині.

У випадку китайських родин, то від самого початку в країну прибувають цілими сім’ями.

Робота.

Згідно даних Центру дослідження проблем соціальної сфери (CENSIS) 77% хатніх працівниць працюють «по-чорному» (без оформлення трудового договору, сплати податків, реєстрації). Серед інших галузей, де це явище є досить поширеним – сільське господарство (59,2%), будівництво (14,2%), готельний та ресторанний бізнес (14%).

Основні емігрантські професії – каменяр, підсобний працівник, прибиральниця, продавець, різнороб, складський працівник, вантажник, охоронець, медсестра та обслуга. Великим попитом користуються електрики та працівники з вивозу відходів, сміття.

78% опитаних емігрантів вважають, що краще працювати «по-чорному».

В 40,9 % випадків іноземці зазнають дискримінації при працевлаштуванні. На першому етапі відбору в 3х випадках з 4х роботодавець надає перевагу кандидатам-італійцям. 12% іноземців відсіюється після співбесіди, а 3% зазнають постійної дискримінації під час роботи.

Нещасні випадки на роботі з іноземцями трапляються вдвічі частіше, ніж з місцевими жителями. Причому ризик травмування є в будь-якій сфері зайнятості та в будь-якій місцевості. 1/6 частка нещасних випадків припадає на роботу жінок. Найбільший ризик нещасних випадків та смерті – серед сезонних та тимчасових працівників, а також тих, що працюють по-чорному. (Дослідження Lstat/Lnail, 2004).

В Італії великими темпами зростає число приватних підприємств, які засновують іноземці. Найбільш активними підприємцями є албанці, румуни та пакистанці. Найпривабливіші сфери для бізнесу - легка промисловість, ресторанний та готельний бізнес (лідирують китайські родини), будівництво (албанці), торгівля (марокканці). Ці приватні підприємства пропонують роботу переважно емігрантам. (Дослідження Торгової палати, 2003)

За даними 2003-2004 років, середня заробітна плата іноземного працівника становила 934 Євро. Найбільше отримують робочі сфери транспорту та каменярі. Оплата праці на півдні країни є нижчою, ніж на півночі.
 

Житло.

Близько 600 тисяч іноземців в Італії знаходяться без житла. 15% перебувають в гостях у родичів, 10% - платять за ліжко-місце в квартирах, 6% перебувають в притулках та нічліжках, по 5% мешкає на залізничних станціях, в бараках, на роботі, по 4% - в вагонах, соціальних центрах, аварійних приміщеннях, по 3% - в орендованих квартирах, парках, 2% - в тюрмах, під мостами, 15% - в інших умовах.

В таких умовах іммігранти живуть через високі ціни за найм житла. Власники, користуючись вразливим становищем іноземців, доводять свої вимоги до абсурду, завищуючи ціни за оренду підвалів, комірок тощо. Чисельними є випадки обману з боку ріелторських фірм, які отримують аванси за пошук житла, проте шукати його ніхто не збирається.

«Здається квартира в чудовому стані, сонячна, гарне транспортне сполучення. НЕ ІНОЗЕМЦЯМ». В Болоньї 95% хазяїв будинків і квартир відмовляються здавати житло іноземцям, в Перуджі – 70%, Флоренції – 62%, Мілані – 60%, Неаполі – 55%, в інших містах – від 20 до 40%.

Дослідження серед домашніх працівниць, проведене в провінції Ломбардія (місцевості, де проживає вагома частка українок), виявило дуже цікаві факти. 30,7% живуть там, де працюють. 54,3% орендують квартири на декілька осіб, і тільки 3,4% живуть у друзів та родичів.


Ставлення.

Італія є найдружелюбнішою країною призначення. Тут заплющують очі на наявність значного числа нелегалів, якщо вони не завдають шкоди суспільству. Правда, вважається, що правосуддя та прокуратура в Італії взагалі працюють слабо.

Журнал «Сучасна жінка» провів опитування 300 осіб, старших 70 років, яких доглядають іноземки. На питання «Як ви оцінюєте своїх сиділок?» в 7 випадках з 10 відповідь була позитивною. 16% відповіли, що це вихід для суспільства, де старим немає місця, ще 13% вважають, що це дуже зручно для дітей, які не хочуть себе обтяжувати. 54% відповіли, що ця людина є справжнім другом та помічником. 16% ніколи не хотіли б мати таку людину у себе вдома.

«За винятком декількох негативних випадків, між сиділками та літніми людьми виникають дружні та теплі стосунки… Єдина небезпека в тому, що часто старі люди претендують на цю сиділку як на свою річ, що вже занадто», - говорить для журналу Луїза Бартореллі, зав. відділенням в госпіталі «Святого Євгенія» у Римі.

Проте варто зазначити, що іноземну хатню прислугу італійці називають «новими рабами». Найбільш вороже ставлення до емігрантів виявляють жінки та діти.


Медичне обслуговування та соціальний захист.

Тільки 50% іммігрантів в Італії мають легальне право користуватися соціальним та медичним обслуговуванням.

«Вони повинні вистояти в чергах 8 годин, щоб отримати медичну допомогу. При цьому втрачається день роботи, який ніхто не оплатить», - говорять заступники президента Асоціації по боротьбі зі СНІДом Ф. Гресті та А. Генцер.


Зв'язок з Батьківщиною.
 
За останнє десятиріччя в різні куточки світу іммігрантами з Італії тільки поштою та через банки було відправлено майже 500 млрд. доларів. Ця сума наближається до обсягів доходів від торгівлі нафтою.

Кожний десятий опитаний відсилає на Батьківщину половину всіх заощаджень.

8 з 10 емігрантів заявляють про те, що не шкодують, що обрали Італію. Тільки третина хоче повернутися на Батьківщину, десята частина бажає залишитися тут назавжди.

Близько 30% емігрантів відвідують Батьківщину не рідше одного разу на рік, а 40% жодного разу не були вдома за весь період перебування тут.

 
Медіа.

В країні виходить 33 газети іноземними мовами із середнім тиражем 10000 примірників (з них українською – 2 видання), 70 радіо- і 11 телепрограм (з них 1 – українською мовою), які повністю присвячені емігрантській тематиці. Найбільш потужний сайт для емігрантів – www.stranieritalia.it.

Загалом з 2001 року українська міграція стає помітною не тільки для італійських громадян, але й для офіційної статистики, чому немало сприяє активне проведення країною процедур легалізації.

Члени української емігрантської громади часто згуртовуються з релігійною, туристичною, розважальною метою. Розбудова української громади в Італії триває.
 
Висловлюю велику подяку за переклад текстів Ігнатюк Аліні Петрівні.
 
Леся Ситікова


 
 
 
Dear visitor, you went to the site as an unregistered user. We encourage you to register or enter the site under your name.
 
   
 
 
   
   
   
 
 (голосів: 1)
| Переглядів: 3685
 [Друк]
 
     
TOП НОВИН

РЕКЛАМА


 
   
Warning: Unknown: open(/home/content/83/10146283/tmp/sess_psakedjshoskt1n0mb6kmhu310, O_RDWR) failed: No such file or directory (2) in Unknown on line 0 Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct () in Unknown on line 0